Карантин, який змусив припинити роботу або докорінно змінити її умови, виявився несподіванкою практично для всіх. Хтось зафіксував збитки і припинив роботу, хтось бореться за виживання, а хтось зміг контрольовано піти на карантин і зараз готується до виходу з нього.
Як виявилося, вихід з карантину - не така вже й проста задача. Недостатньо повернутися в офіс, на виробництво або в ресторан, включити електрику і відновити роботу. Delo.ua та група компаній TECHIIA починає спецпроект з висвітлення найважливіших аспектів роботи в посткарантинний період. У першому матеріалі ми розповідаємо як і за рахунок яких ресурсів компанії відновлюють роботу після обмежень, і що з карантинного досвіду вони вирішили впровадити в свої основні бізнес-практики.
До карантину були готові
Як би це не здавалось дивним, але не для всіх нові умови виявилися повною несподіванкою. Звичайно ж, ніхто не знав, як саме будуть розвиватися події, але найбільш передбачливі почули перші дзвіночки заздалегідь.
"Перші ознаки наближення економічної кризи ми побачили ще в листопаді 2019 року. Було зрозуміло, що ситуація буде погіршуватися, – розповідає Мирослава Трандаш, керуючий партнер MIRA - top recruiting. – Так, коронавірус все посилив і прискорив. Але економічна криза була очікуваною".
Але і сам карантин теж вдалося передбачити. Хтось раніше, хтось пізніше. Все-таки ми живемо не у вакуумі.
"Десь за тиждень до карантину я розумів, що має прийти, спостерігаючи за закордонними колегами. Ми перейшли на безконтактну оплату, прибрали готівку, перейшли на одноразовий посуд", – розповів Вадим Грановський, власник компанії Coffee in Action.
Деяким пощастило потренуватися працювати в режимі, близькому до карантинному, в силу інших обставин. Олена Обухівська з Arricano Group, що управляє мережею великих торгово-розважальних центрів, розповіла, що в 2019 році в центральному офісі компанії йшов ремонт і співробітникам довелося працювати з дому або інших місць, але не в офісі. І навички розподіленої роботи довелося напрацьовувати ще тоді. Що дуже виручило, коли почалися карантинні обмеження.
По-іншому бачать ситуацію засновники міжнародного технологічного холдингу TECHIIAОлег Крот та Юрій Лазебников. Більшість бізнесів холдингу зосереджені в ІТ, тобто віддалена робота для них не проблема. Але пандемія застала партнерів під час робочої поїздки в США і вони застрягли на іншому континенті.
"Швидкість поширення вірусу і скасування великих івентів в Європі і США натякали, що глобальна криза неминуча. Але локдауну ще не було, а нам з Олегом потрібно було провести ряд зустрічей в Лос-Анджелесі, де ми будуємо кіберспортивного арену. Після чергової наради ми дізналися, що влада США припиняє авіасполучення з Європою і зрозуміли, що залишимося тут надовго, – розповідає Юрій Лазебников з TECHIIA. – Але наш потужний інститут регіональних директорів допоміг тримати все під контролем. У нас офіси в Україні, на Кіпрі, в Лос-Анджелесі і Пекіні. Ні під час, ні після епідемії ми не зможемо бути присутнім в кожному з цих регіонів особисто або постійно. Тому ми вибудували сильне регіональне управління, яке було дуже доречним під час карантину".
Втім, прозорливість менеджменту і щасливі випадковості не стали рятівним кругом. Але дозволили пом'якшити падіння.
Підняти перископ
В цілому, не дивлячись на великі втрати і неясність ситуації в майбутньому, бізнесмени визнають, що відновлення роботи з управлінської точки зору не стало для них проблемою.
"Виходити з карантину виявилося набагато легше, ніж входити в нього”, – каже Михайло Василенко з промислово-будівельної групи «Ковальська». Компанія хоч і зменшила обсяг виробництва і налагодила роботу офісу віддалено, але виробництво не зупиняла і проводити реанімаційні процедури необхідності не бачить.
Наприклад, АЗС не припиняли продажу палива протягом карантинних обмежень, але все ж зафіксували падіння продажів. За даними концерну "Галнафтогаз", що розвиває мережу АЗК під брендом "ОККО", в ряді регіонів продажі впали до 80%.
Тож головною проблемою відновлення роботи стало повсюдне падіння ринків. Люди і корпорації стали менше купувати. Так, в ряді випадків бізнес розраховує на відкладений попит, але він буде задоволений швидко, а гроші повернуться набагато пізніше.
Другою проблемою є зміна поведінкових патернів. "Ми можемо розділити наших клієнтів на дві великі категорії. Перші чекають не дочекаються відновлення роботи торгових центрів, і завалюють нас через соцмережі питаннями" Ну коли ж?". Другі стали боятися великих соціальних просторів", – говорить Олена Обухівська з Arricano.
Це ставить під загрозу цілі сектори економіки. "Ми кілька років свідомо робили ставку на розвиток кавового кейтерингу. Обслуговували такі великі заходи, як Leopolis Jazz Fest, iForum і інші. Але якщо буде друга хвиля пандемії – вся індустрія івентів або трансформується або помре, – вважає Вадим Грановський. – Представники індустрії звичайно боротимуться. Але люди будуть боятися знаходитись в місцях, де багато інших людей. Все наше обладнання для обслуговування ми відправили на склад. І я не сподіваюся його забрати звідти найближчим часом ".
Третя проблема - невизначеність. Спочатку карантин вводили на два тижні, а потім продовжували кілька разів. В середині травня багато хто чекав, що 22 числа нарешті все запрацює, але представники приватних шкіл і деякі ресторатори були впевнені, що заборону продовжать до літа. Коли 22 травня вже було оголошено про скасування левової частки обмежень, виявилося, що далеко не всі регіони відповідають епідеміологічним нормам. Серйозна інтрига розгорнулася в Києві, де ще рано вранці в суботу 23 травня місто не відповідало нормам для запуску метро, а ближче до полудня – раптом почало відповідати. У такій ситуації бізнесу будувати якісь плани досить складно, а реагувати доводиться ситуативно.
Перезавантаження
Більшість опитаних Delo.ua бізнесменів і топ-менеджерів визнали, що виробити багатоступеневу складну стратегію виявилося неможливо. І справа не тільки в тому, що влада змінює рішення на ходу і не видає чітких критеріїв. Події в усьому світі розвиваються непрогнозовано. Більшу частину рішень доводиться приймати на ходу, аналізуючи ризики постфактум.
Найрадикальнішим виходом з ситуації, що склалася став повний перезапуск бізнесу.
"З початку карантину ми заново почали будувати нашу компанію, – розповідає Марія Банько з Сім'ї ресторанів Діми Борисова. – Залишилися незмінними цінності, системний підхід, інтелектуальний капітал. Все інше напрацьовуємо в процесі: оцінюємо зовнішні зміни, висуваємо гіпотези, відразу ж тестуємо, робимо висновки, те, що "спрацювало" – приймаємо і тиражуємо".
Всім, хто працює з людьми, доводиться вирішувати завдання боротьби зі страхами. Тут всі копіюють один одного. Нові санітарні норми стали невід'ємною рисою як в сфері послуг, так і в промисловості. Адже бояться заразитися не тільки клієнти, але і співробітники.
Обмовимося відразу – питання людських ресурсів вкрай цікаве і йому буде присвячено окремий матеріал, зараз же відзначимо, лише що всім довелося докласти чимало зусиль, щоб зберегти працюючі трудові колективи. Деякі навіть скористалися карантином, щоб переманити до себе співробітників на кращі умови у тих, хто не зміг їх утримати.
Що стосується безпеки, то мало забезпечити відчуття захищеності, потрібно забезпечити і саму безпеку.
"Після терактів 11 вересня 2001 року в аеропортах різко посилили вимоги до безпеки, – каже Сергій Никифоров, власник компанії "Challenge Aero". – Тепер я чекаю, що щось подібне станеться з медичним контролем. У літаку всі дихають одним повітрям. Як це буде організовано і скільки це буде коштувати – ми ще не знаємо. Поки ж, то, як зараз здійснюється контроль, – це фікція за великим рахунком".
Але чекати ніхто не має наміру. Всі, хто готовий продовжувати бізнес, шукають ситуативні шляхи вирішення поточних завдань. Вишукують заради цього кошти і резерви.
"Якщо ми бачимо, що є за що боротися – ми продовжуємо, – каже Мирослава Трандаш. – Якщо є перспектива, якщо ми бачимо її, то можна йти на найважчі кроки заради збереження справи. Можна багато втратити, але зберегти бізнес. А потім, коли кон'юнктура покращиться – повернути. Грати ж в соціалізм безвідповідально".
З нею погоджуються практично всі співрозмовники Delo.ua. Бізнеси, які бачать світло в кінці тунелю, готові "відкидати хвіст". Borisov's family звільнила своїх франчайзі від роялті, власники великого київського ТРЦ Dream Town добровільно відмовилися від орендної плати на час карантину (крім платежів на обслуговування). Зберегли прибуткові напрямки і стали субсидувати збиткові бізнеси, в які продовжують вірити.
Але зворотною стороною цієї стратегії стала відмова від другорядних напрямків. Найкраще висловився Вадим Грановський: "Ми залишили те, в чому ми бездоганні".
Втеча в онлайн
Ця стратегія удостоїлася окремого розділу, оскільки, як виявилося, вона, незважаючи на 2020 рік на дворі, була очевидною. Одночасно з тим, як великі і малі компанії до коронавірусу впроваджували хмарні системи внутрішнього документообігу і управління бізнес-процесами, комунікацію з клієнтами через мережу вони відкладали "на потім".
Навіть ті, хто вважав за необхідне вести активну маркетингову діяльність в соціальних мережах, саме під час карантину задумалися про нормальну організації онлайн-продажів.
Так, Вадим Грановський розповів, що до карантину вони охоче торгували своїми товарами через соцмережі, але це було більше схоже на блогерство. Зараз же прийшли до того, що це вимагає автоматизації, формалізації процесів і добре відпрацьованої логістики. Про те, що ставлять на діджіталізацію в комунікації з клієнтами, говорять і в Borysov's Family: "У США навіть до карантину таких дій було близько 70% (бронювання, попереднє замовлення, замовлення доставки, take away). Можливо, не в таких масштабах, але все це до нас приходить".
Цифровізация стає паличкою-виручалочкою і для традиційних та вкрай зарегульований галузей. "Чиновники від авіації не вітають усілякі починання. Але коли вони самі опинилися на карантині, стали більш прихильні, – зазначає Сергій Нікіфоров. – До того ж, у мене є авіашкола. Три заняття в тиждень. Раніше начитка теорії була тільки в класі в Києві. Але під час карантину я почав вести групи онлайн. І навіть вдалося значно розширити географію студентів. Звичайно, практичні заняття їм доведеться проходити на аеродромі, на що я теж розраховую".
Кому карантин точно на руку – це ігровий і кіберспортивній індустріям. Наприклад, ігрова платформа Steam б'є рекорди популярності і збирає в один день більш 20 млн гравців з усього світу. А кіберспорт фактично став єдиним легальним видом спорту в світі.
"Візитна картка WePlay! Esports в світі кіберспорту – ефектні і яскраві кіберспортивні оффлайн шоу, – розповідає Олег Крот, керуючий партнер холдингу TECHIIA, в який входить компанія WePlay! – У цьому році ми встигли провести два великих турніри – в Буковелі та Києві. Від інших оффлайн планів поки довелося відмовитися, а свої офіси в Україні ми перевели на віддалену роботу ще до початку офіційного карантину".
Компанія вирішила скористатися ситуацією з максимальною користю - всього за тиждень після першого дня карантину зробила всесвітній кіберспортивний марафон WeSave! Charity Play. Вдалося зібрати більше $188.000, які передали в партнерські фонди ВООЗ для створення вакцини від коронавірусу. В результаті компанія перепрофілювалася під онлайн турніри і провела ще один – міжнародну лігу з Dota 2 "WePlay! Pushka League".
"Кіберспорт – технологічний, динамічний, гнучкий і він не має кордонів. Схожі цінності і підходи в холдингу TECHIIA. І вони допомогли нам впевнено пройти випробування карантином, зберегти робочі місця і навіть найняти нових співробітників. Зараз ми готові повертатися в офіси з дотриманням всіх санітарних норм. За час карантину ми стали сильнішими і розширили свій творчий хист. А деякі команди на віддаленій роботі навіть стали ще більш ефективними. Єдине, що нас зараз серйозно хвилює – якою буде купівельна спроможність в світі", – додає Олег Крот.
Оригінал статті на