Зміна клімату: виклик для всіх і можливість для інвесторів

Зміна клімату: виклик для всіх і можливість для інвесторів

Олег Крот, інвестор, керівний партнер холдингу TECHIIA — про заробіток на глобальному потеплінні, інвестиції у водень та програму переходу України на кліматично нейтральну економіку.


Люди діляться на дві категорії: одні вірять у глобальне потепління, інші — ні. У кліматичних дисидентів лише два аргументи: по-перше, клімат Землі змінюється постійно, по-друге, спостереження за змінами проводяться лише кілька століть, що робить будь-які висновки про існування глобального потепління нерелевантними.

Прибічники ж ідеї глобального потепління спираються на дані про зміну температури протягом останніх 140 років. Ось що, наприклад, каже Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США. Візьмемо середню температуру Землі у квітні. Цифри шалені: з 1880 року цей показник збільшився на 1,1 °С.

Зміна клімату: виклик для всіх і можливість для інвесторів

А тепер відповімо на два важливих питання: що це означає для людства і що це означає для інвесторів?

Нинішнє підвищення температури — результат збільшення в атмосфері концентрації вуглекислоти внаслідок господарської діяльності. Лише трохи більше градуса, але наслідки величезні: пожежі, посуха, урагани, шторми, повені, цунамі.

За оцінками Стокгольмського інституту навколишнього середовища, до 2100 року збитки від спричинених змінами клімату катастроф сягнуть $1,9 трлн на рік. І ця статистика наближає нас до відповіді на друге питання.

Перехід до вуглецево-нейтральної економіки

Отже, ми живемо напередодні екологічної катастрофи планетарного масштабу. Для порятунку планети вже винайдено величезну кількість різних програм. Одна з них — обмеження викидів у повітря вуглекислого газу.

Європейський союз і США планують досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, Китай — до 2060-го. Ці ініціативи відносяться до всіх виробників, чи то промисловців, чи аграрії, тобто до всіх сертифікованих національних компаній.

Концепцію Європейського зеленого курсу підхопили і в Україні: наше Міненерго також розробило програму переходу до 2050 року на кліматично нейтральну економіку. У рамках цієї програми планується масове використання електротранспорту, створення енергоефективної промисловості, запровадження альтернативних джерел енергії, зменшення відходів та перехід на використання «зеленого» водню в якості палива.

Зміна клімату: виклик для всіх і можливість для інвесторів

На наших очах «зелена» повістка перетворюється на глобальний тренд. На рівні урядів найрозвиненіших країн уже сформувався консенсус щодо заходів для запобігання подальшим кліматичним змінам.

Зверніть увагу, що перша черга плану реалізації цих програм обмежена періодом у 30-40 років. Це означає, що світовий ринок сформував новий сегмент, інвестиції в який принесуть користь навколишньому середовищу й відчутний прибуток учасникам цих угод.

Як влаштований вуглецевий ринок

Варіанти інвестицій в екологію можна розділити на дві великі групи. Перша — інвестиції в «зелені» технології, чи то виробництво вітрової енергії, чи створення додатків для економії електроенергії в будинках та на підприємствах. Друга група — інвестиції у фінансові інструменти, що обслуговують енергетичні ринки різних країн. З них і почнемо.

У 1997 році було прийнято Кіотський протокол — найголовніший міжнародний документ, який регулює політику протидії кліматичним змінам. Протокол ратифікували 192 країни, включаючи Україну, що приєдналася до договору у 2004 році.

Дія Протоколу поширюється на шість груп найшкідливіших парникових газів: діоксид вуглецю (СО2), метан (СН4), закис азоту (N2O), гідрофторвуглеці (штучні органічні сполуки, що містять фтор і водень), перфторвуглеці (вуглеводні, в яких всі атоми водню заміщені фтором) та гексафторид сірки (SF6).

Згідно з Кіотським Протоколом, кожна країна-учасник отримує квоти на викиди цих газів. Якщо квоти витрачені не повністю, залишки можна продати іншим учасникам «газового» ринку або приватним трейдерам.

Найпопулярніший варіант квот — саме вуглецеві кредити. Сьогодні їх можна придбати на відкритій у Лейпцигу Європейській енергетичній біржі та інтегрованому в неї сервісі PowerNext, Мюнхенській фондовій біржі, Братиславській товарній біржі.

У зв’язку з попитом, що зростає, майданчики з торгівлі парниковими квотами відкриваються досить часто. До речі, сьогодні окрім спотового ринку дозволів на викиди існує ринок похідних фінансових інструментів — «зелених» ф’ючерсів та опціонів, які дозволяють заробляти на контрактах, навіть якщо ви не їхній власник. Такими інструментами сьогодні торгує майданчик Nasdaq European Commodities.

Як заробити на інвестиціях у газові квоти

Цього року на вуглецевому ринку відбудуться великі зміни. У лютому загальнонаціональну систему торгівлі квотами на викиди (найбільшу у світі, між іншим) запустили в Китаї. Поки що на першій стадії реалізації цього проекту квоти діють для 2200 електростанцій країни. Обсяг цих обмежень становить 4,3 млрд тонн CO2, що вже вдвічі перевищує обсяг європейського ринку викидів. Адже китайський ринок газових квот ще зростатиме!

З новин, що впливають на вартість газових контрактів, варто також відзначити запуск внутрішньої системи торгівлі квотами у Великій Британії та підготовку до оновлення квот з вуглекислого газу в ЄС. Завдяки цим новинам світовий вуглецевий ринок встановив новий рекорд: сукупна вартість дозволів на викиди вуглецю до кінця 2020 року склала €229 млрд і, за прогнозами, через п’ять років може зрости до значення між €50 і €800 млрд.

Зміна клімату: виклик для всіх і можливість для інвесторів

Вуглецевий ринок стабільний: четвертий рік поспіль він встановлює рекорди капіталізації. Відбувається це з кількох причин. По-перше, з кожним роком контракти стають все дорожчими, що логічно з огляду на загальне бажання з часом звести рівень викидів до нуля. По-друге, контракти давно стали об’єктами купівлі-продажу. Що частіше ці дозволи змінюють власників, то вищою стає їхня ціна.

А ось як зростала вартість вуглецевих контрактів за останні роки. Через зростання кліматичних амбіцій інвесторів та поступове набуття чинності обмежувальних заходів з боку регуляторів у 2018 році ціна тонни вуглекислоти підскочила з €7 до €25. Тиск регуляторів та апетити інвесторів зростають, і в березні 2021 року ціна тонни викидів перевищила €40.

Зміна клімату: виклик для всіх і можливість для інвесторів

Водневі можливості

Найближчим часом європейські регулятори ще більше знизять квоти для великих промислових підприємств (виробників цементу, сталі та хімікатів). У якості альтернативи останнім пропонують перейти з природного газу на «зелений» водень.

Сьогодні водень виробляють трьома способами. Найбільш неекологічний, «сірий», видобувають із газу, вугілля та нафти. «Блакитний» водень отримують шляхом парового риформінгу або піролізом природного газу. Найекологічніший — «зелений» — з води методом електролізу. Сучасна промисловість використовує лише 1% «зеленого» водню, зводячи нанівець усі зусилля щодо переходу на використання екологічно чистої водневої енергії.

Так от, лобіюючи використання «зеленого» водню, в ЄС хочуть запровадити нові правила ціноутворення: там мають намір зрівняти ціну «зеленого», «сірого» та «блакитного» водню. За прогнозами, після переходу промислових гігантів на використання екологічного водню ціна діоксиду вуглецю підскочить до €90 за тонну.

Тож вигіднішими за вуглецеві контракти сьогодні може бути лише інвестиція в крипту. Але на відміну від регульованого та передбачуваного вуглецевого ринку, криптосфера продовжує залишатися високоризиковим сектором.

Як ще заробити на інвестиціях у «зелене»

Якщо торгівля парниковими квотами для вас здається чимось ефемерним, зверніть увагу на більш традиційні сектори економіки: виробництво еко-матеріалів, інвестиції в рішення декарбонізації сільського господарства та промисловості, виробництво сонячної, вітрової та інших альтернативних видів енергії. Того ж водню, наприклад.

За оцінками Єврокомісії, воднева енергетика стрімко розвиватиметься у всьому світі і до 2050 року 24% усієї енергії видобуватиметься із «зеленого» водню, а капіталізація водневого сектора досягне €630 млрд.

Ще одна перспективна сфера для еко-інвестицій — «зелене» будівництво на ринках, що розвиваються. До 2030 року у цей сектор вкладуть $24,7 трлн.

Сьогодні ігнорувати «зелений» порядок денний без репутаційних та фінансових втрат уже неможливо, тому найпрогресивніші компанії враховують кліматичні ризики у своїх стратегіях розвитку. Ті, хто цього не робить, зазнає збитків.

Це твердження стосується і «зеленого» будівництва. Екологічні, більш енергоефективні будівлі є менш ризиковим, а отже, більш цінним активом, що генерує більш високий прибуток.

Про екологічні ризики слід пам’ятати незалежно від того, яку сферу для інвестицій ви обрали. Тому перш ніж ухвалити рішення про вкладення коштів, спочатку ознайомтеся з екологічним профілем вибраного проєкту.

Джерело: Emerging Europe

Підписатися на новини
Останні новини
Продакшн-компанія WePlay Studio і лауреат премії «Ґреммі» продюсер Лоуренс «Ренс» Допсон об’єднуються задля створення більше контенту на культурну тематику.
05.03.2024
Звіт із корпоративної соціальної відповідальності за 2020-2023 роки
01.02.2024
Як деяким регіонам вдавалося трансформувати місцеву економіку завдяки конкретному вектору розвитку.
20.11.2023