«Друге велике прискорення» наздогнало український бізнес разом з появою швидкісного мобільного інтернету. Правда, «наздогнало», це, напевно, не дуже підхоже слово, враховуючи, скільки українським компаніям довелося витратити на досягнення цієї мети. Років і грошей. Liga.net і TECHIIA продовжують розповідати про 8 технологічних революцій в Україні за час незалежності. Сьогодні ми пропонуємо згадати, як в Україні йшов швидкісний мобільний інтернет.
Перше прискорення в українських комунікаціях сталося з появою домашніх оптоволоконних мереж. Цей процес практично не залежав від держави — ентузіасти самі побудували собі інтернет.
Чого не скажеш про друге велике прискорення — мобільне. Воно вже сильно залежало від політики. У підсумку Україна як країна в своєму розвитку втратила близько 10 років.
У 2010 році дослідження Ericsson і Arthur D. Little підтвердило, що зростання проникнення швидкісного інтернету на 10% призводить до збільшення ВВП країни на 1%. Але в Україні проникнення надовго застигло на одному рівні. У спальних районах міст з оптики щосили бігав трафік, а села і невеликі населені пункти залишилися не підключеними.
Олег Крот, співзасновник холдингу TECHIIA
«Мобільний інтернет впливає на економіку. У світі на цю тему проводиться божевільна кількість досліджень, які можна екстраполювати і на український ринок. Американська асоціація телеком-провайдерів почала скрупульозно розраховувати кількість робочих місць, які з'явилися в результаті розвитку мобільного інтернету. Виявилося, що з'являються мільйони робочих місць і можливості для роботи фрілансерів. У світі працює понад 100 млн фрілансерів, в Європі — понад 10 млн. Їх робота ефективна, так як не потрібно витрачатися на створення робочих місць, транспорту. Для України, як і для США, це актуально».
Чому так сталося?
У Європі ще на початку 2000-х держава видала операторам 3G-ліцензії, що дозволило запустити мобільний інтернет. Причому бізнесмени заплатили за них просто шалені гроші. Наприклад, у Великій Британії за чотири ліцензії віддали 37 млрд євро, в Німеччині — 50,8 млрд євро!
50,8 млрд євро віддали німецькі оператори за папірець, на якій написано: ліцензія на 3G.
В Україні перша 3G-ліцензія була видана в 2005 році Укртелекому. Про колишнього державного гіганта в сфері фіксованого зв'язку подбала тодішній прем'єр Юлія Тимошенко. Вона забезпечила компанії десятирічну монополію на технологію. За легендою, 3G-ліцензія повинна була збільшити привабливість Укртелекому перед приватизацією. Але продаж держоператора в приватні руки довго відтягувався і відбувся лише через шість років — у 2011 році.
Зрозуміло, у держави не було достатньо грошей, щоб дати мобільний інтернет по всій країні. Тому 3G-оператор Укртелекому — Utel (зараз це Трімоб) — покрив мережею тільки великі міста. І то мережа з'явилася тільки через 2 роки після видачі ліцензії — в 2007 році.
Так як в Україні довгий час не було 3G, почали з'являтися його замінники. Ними стали CDMA-мережі PEOPLEnet і МТС Коннект, які почали працювати в 2006-2007 роках.
3,1 Мбіт/сек
Перший 3G-оператор в стандарті CDMA запустився в Україні в грудні 2006 року. Це був «PEOPLEnet». Швидкість передачі даних — до 3,1 Мбіт/сек.
Але швидкість в цих мережах була, за нинішніми мірками, дуже низькою. А щоб отримати доступ до інтернету, доводилося купувати або орендувати додаткове обладнання, яке працювало далеко не скрізь. Загалом, все було організовано не дуже зручно. Перший iPhone з підтримкою 3G з'явився в червні 2008 році. Але в Україні він міг підключатися тільки до 2G-мереж. Те ж саме було і з іншими модними смартфонами, які з'явилися потім. Весь світ спілкувався в третьому поколінні зв'язку, а Україна — у другому.
Останнє слово — за політиками
Але навіть після приватизації Укртелекому мобільні оператори все одно не отримали свої 3G-ліцензії. Тодішній владі навряд чи було вигідно їх видавати. Адже державний оператор, як з'ясувалося нещодавно, потрапив в руки олігархів, близьких до тодішнього президента Віктора Януковича. Кожен раз коли мова заходила про видачу 3G великим гравцям, включалося сильне лобі у владі.
Так тривало аж до Революції Гідності. У 2014 році президентом став Петро Порошенко, у якого не було інтересів в галузі телекомунікацій. А запуск в країні нового покоління зв'язку міг послужити відмінним пост-виборним піаром.
Вже в лютому 2015 року телеком-регулятор провів конкурс і видав Київстару, Vodafone Ukraine і lifecell нові ліцензії. А в травні того ж року lifecell першим запустив мережу у Львові.
$400 млн
3G-ліцензії і очищення частот обійшлися українським мобільним операторам в 10 млрд грн або в $400 млн.
Телеком-регулятор увійшов у смак і через три роки — в 2018 році — видав великій трійці ліцензії на 4G. У той час не було впевненості, що оператори почнуть швидко розгортати мережу нового покоління. Адже вони витратили на 3G тільки в перший рік запуску мережі близько 20 млрд грн.
Але не тут-то було. Конкуренція тільки посилилася. І Київстар, Vodafone і lifecell місто за містом покривали 4G-мережею.
Як розповів LIGA.tech Глава Національної комісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації Олександр Животовський, за останнім 4G-тендеру (LTE-1800) у операторів було зобов'язання забезпечити доступ до нової швидкісної мережі в усіх містах з населенням понад 10 000 жителів. За три роки — до весни 2021 року.
У таких містах всього живе 60% населення. «Але чинне покриття вже більше — ми отримали покриття 3G і 4G в 74%!», — дивується він.
71%Що це дало Україні? Днями дослідницька компанія «Factum Group» випустила звіт, згідно з яким, проникнення інтернету в Україні за 4 роки зросла на 13% і тепер становить 71%.
Динаміка проникнення інтернету: щорічний вимір
Користувачі, які використовують інтернет один раз на місяць і частіше
Олег Крот, співзасновник холдингу TECHIIA:
«Згідно з дослідженнями FRS в США, мобільний інтернет сприяє зменшенню кількості безробітних жінок. В Україні це теж працює. Жінки часто сидять вдома з дітьми. Наприклад, наші з Юрієм дружини за останні десять років, поки росли наші діти, працювали 50-60% часу віддалено. У цьому теж заслуга мобільного інтернету. І навіть при наявності хорошої оптики будинку навряд чи б вони змогли забезпечити собі нормальну роботу. Також в Україні з'явилася велика кількість людей, зайнятих розробкою мобільних додатків. Ми стали великою кузнею кадрів в області програмування».
Якщо знову згадати дослідження Ericsson і Arthur D. Little, такий стрибок дозволив нашому ВВП додатково зрости на 1,3%. В умовах того, що українська економіка в останні роки зростає не дуже швидко — приблизно на 3% в рік, така допомога виглядає досить переконливо.
3G і 4G коштували мобільним операторам дуже дорого! У нас є свіжа підсумкова цифра. Отже, приготуйтеся.
$2,5 млрдВелика трійка інвестувала в Україну з 2015 року по сьогоднішній день 62,6 млрд грн! За нинішнім курсом це $2,5 млрд!
Інвестиції з 2015 по другий квартал 2019:
ВФ Україна (Vodafone) — 22,7 млрд грн
Київстар — 21,9 млрд грн
Lifecell — 18 млрд грн.
Що далі?
Як розповідає Животовський, новий уряд нещодавно сформував таку задачу: за два роки потрібно буде збільшити покриття 3G/4G c 74% до 90% населення. Тобто всі населені пункти 2000+.
Для цих потреб НКРЗІ в наступному році видасть операторам 4 ліцензії під LTE-900. Вони не будуть коштувати дорого. Найдорожча обійдеться близько 200 млн грн. Але операторам доведеться докупити досить багато додаткового обладнання, щоб виконати умови держави.
СЕО Vodafone Ольга Устінова:
«Щоб зробити покриття 500+ (а спочатку обговорювався такий поріг), операторам потрібно доставити 2000 веж. Кожна вежа, без урахування телеком-обладнання, коштує 2-3 млн грн».
СЕО Київстар Олександр Комаров:
«Проект по покриттю сіл дуже інвестиційно ємний. Тут мова йде про 4-5 млрд грн. На кожного оператора».
Таким чином, до 2022 року друга техреволюція в Україні повинна завершитися — переважній більшості громадян до цього часу буде доступний швидкісний мобільний інтернет. Її активна фаза почалася в 2015 році і триватиме 7 років. Це 7 років активного телеком-будівництва. До цього ціле десятиріччя пішло на розкачку.
І останнє запитання на закуску. А коли інтернетом покриють дороги, запитаєте ви.
Тут все трохи складніше. За інформацією Животовського, уряд Гончарука висуне таку вимогу в нових ліцензіях операторам мобільного зв'язку: міжнародні траси потрібно буде забезпечити 4G за 30 місяців (тобто приблизно до осені 2022 роки), національні — 48 (у 2025 році).
Так що нормального інтернету за межами населених пунктів на периферії, очевидно, не буде ще дуже довго.
Оригінал статті за посиланням .
