У своїй колонці для Fast Company керівний партнер міжнародного холдингу TECHIIA Юра Лазебніков пояснює, чому ШІ у сьогоднішніх реаліях – не конкурент людині, а радше корисний помічник.
Бум генеративних платформ учергове актуалізував дискусію про те, як зміниться класифікатор професій, якщо штучний інтелект стане розумнішим за людину. Спробую відповісти на запитання «Коли нарешті нас замінять алгоритми і ми зможемо не працювати?» з позиції підприємця й технооптиміста.
AI — нова страшилка для дорослих
Ідея залишитися без роботи через новий науково-технологічний стрибок лякає та приваблює одночасно. Правда, читаючи новини про досягнення на ниві AI, мало хто уявляє, як з ранку до ночі буде байдикувати, передавши розумним машинам свої справи.
Я згадую сцени з картин, в яких AI повстає проти людини. Наприклад, з «Одіссеї 2001». У ній HAL 9000 — система управління космічного корабля на основі штучного інтелекту — вбиває космонавта і відключає кисень дослідникам, які перебувають в анабіозі.
ШІ породжує конфлікт, у якому людині відведено роль відпрацьованої батарейки — її замінять машиною та спишуть в брухт. Вогонь роздмухують медіа: «до 2033 року новий мікрочіп Tesla розумніший за людину», «ChatGPT може по нашу роботу».
ChatGPT не готовий нас звільняти
Особисто я не проти того, щоб колонки замість мене писав ChatGPT. Але поки що нейромережа не може впоратися з цим завданням. Я попросив її написати твір на тему «Коли AI зможе остаточно замінити всі професії». Він писав без помилок, але й без цікавих прикладів, просто перераховуючи факти з інших матеріалів.
Найголовніше, текст різко обірвався на півслові. ChatGPT повідомив, що в одному блоці може опублікувати лише 2048 символів. Але коли я попросив його нагадати максимальний обсяг повідомлення, він назвав іншу цифру — 2000.
— Було ж 2048!
— Вибачте за помилку. Максимальна кількість символів в одному повідомленні становить 2048.
До рівня HAL 9000 цьому боту ще зростати і зростати. Поцікавившись досвідом інших користувачів, я , що бот іноді помиляється з фактажем, а з десяти завдань Американського математичного змагання для середньої школи правильно вирішив тільки три. То чи скоро такий штучний інтелект зможе замінити вчителя математики?
Нейромережа з коробки — помічник, а не конкурент
Я впевнений, що з часом ChatGPT буде рідше помилятися, оскільки його нейромережа постійно вчиться. Утім, сьогодні у секторі AI море готових програм, за допомогою яких можна не тільки розважатися. Наприклад, видавництву, що працює над випуском нової книги в аудіоформаті, вже можна не проводити кастинг читців. Генератор Speech-to-speech створить голоси з необхідними тембрами. Ці ж нейромережі можна буде використовувати, створюючи голоси для аватарів, коли вистрілить концепція метавсесвіту.
Дослідження IBM , що чотири з п’яти компаній планують використати цю технологію штучного інтелекту найближчим часом. Найбільше грошей сьогодні генерують виявлення транспортних засобів та ухилення від перешкод, розпізнавання зображень, створення big data для трекінгу пацієнтів, трейдингових стратегій, локалізації, картографування та створення прогностичної аналітики для сфери логістики.
Ще раз: це не whitepapers, це робочі нейромережі, що приносять своїм творцям дохід. Поки ви читаєте, ці проєкти навчаються, опрацьовуючи нові масиви інформації, стаючи таким чином ще більш функціональними.
У нашому холдингу теж є AI-проєкт, одна з основних технологій якого може створювати діджитал-моделі людей будь-якої зовнішності. Вона має безліч застосувань, зокрема для e-commerce або бьюті-сектору. Проте я все одно не бачу, як нейромережі одним махом відправлять людство на пенсію. Бути помічниками, які оптимізують людську працю та вивільняють час — можуть. Додати нових професій, замінити найбільш рутинні — можуть. Повністю скасувати — ні.
AI розвиватиметься, але людину не замінить
Отже, нас не замінять, навіть якщо всі інвестиції втечуть у AI-сектор. Коротко позначу найважливіші перепони.
1. Нейромережа не може повністю емулювати людський мозок. Принаймні поки що. Комп’ютерний зір і здатність створювати прогностичні моделі не перетворюють її на високоорганізовану істоту, здатну мислити як людина.
2. Сучасні нейромережі демонструють недостатню здатність до навчання на малих обсягах даних. Вчити AI на великих обсягах інформації надто дорого (ChatGPT, до речі, навчається безкоштовно, відповідаючи на ваші запитання). Крім того, нейромережі не вміють інтерполювати отримані знання на нові ситуації та завдання.
3. Розвитку AI можуть заважати регулятори. Величезні ресурси, які потрібні для реалізації таких проектів, на мою думку, можуть ускладнювати вихід нових гравців на ринок. Це, своєю чергою, може призвести до монополізації ринку великими гравцями.
Останні гучні кейси з цієї сфери — британське ринку хмарних обчислень, на який спираються всі великі моделі штучного інтелекту, та американське щодо сервісу хмарних обчислень Amazon — одного з найбільших гравців. Регулятори ж компанії Neuralink тестувати мозкові чіпи на людях. Компанія, що належить Ілону Маску, з 2016 року працює над створенням інтерфейсу мозок-комп’ютер для лікування травм спинного мозку та деменції. Технологія імплантацію в мозок кілька тисяч електродів діаметром менше людської волосини — трохи більше 6 мікрометрів.
Проте ринок AI, зокрема й генеративних платформ, зростатиме. У січні Microsoft $10 млрд у компанію OpenAI, що розробила ChatGPT. Я бачу, що ця тенденція набирає обертів.
Головними драйверами зростання сектора я вважаю хайп, «запозичення» венчурних інвесторів із сегменту криптовалют і запити великих компаній. Щоправда, розвиток технології AI відбуватиметься не стрибками, а поступово. Але ми всі відчуватимемо, як змінюється наше життя. І так, відсутність роботи у найближчому майбутньому нам не загрожує.
Джерело:
