У розмові з Адамом Мендлером, CEO Veloz Group і автором подкасту і блогу про бізнес, співзасновник TECHIIA розповідає про старт підприємництва, пошук бізнес-ідей і дає найважливіші рекомендації лідерам.
Адам: Ще раз дякую, що знайшов час поділитися своїми порадами. Однак спершу, я впевнений, читачі хотіли б дізнатися більше про тебе. Як ти опинився там, де є зараз? Які переживання, невдачі чи виклики найбільше вплинули на твоє зростання?
Юра: Дякую, Адаме! Думаю, багато хто зі мною погодяться: весь досвід без винятку допомагає ростити бізнес. Навіть найбільш, на перший погляд, незначний.
Наприклад, у шестирічному віці в мене з’явився перший комп’ютер. Батьки розраховували, що я вчитимуся програмуванню. Але замість цього я, звичайно ж, грав в ігри. Мені пощастило, що батьки сприймали це захоплення, як природний процес, і не виганяли з-за монітора.
Треба сказати, що ігри тоді були не такі, як зараз — доводилося добряче потрудитися, щоб вони взагалі запустилися, розібратися в залізі та програмах :) 30 років по тому разом з бізнес-партнером Олегом Кротом ми вже керуємо міжнародним технологічним холдингом TECHIIA, в якому понад 10 компаній і понад 1000 співробітників. Дивлячись на те, що вийшло, впевнений: любов до комп’ютерних ігор і підтримка батьками природної цікавості точно вплинула.
Перші бізнеси я пробував запускати ще в студентські роки. Ідей завжди було багато, я щедро ділився ними зі знайомими бізнесменами. Багато з них були реалізовані — правда, без мене. Це був хороший урок, що ідея сама собою коштує нуль. Важливо вміти довести на практиці, що вона життєздатна: створити інфраструктуру, протестувати, визначити моменти, що працюють і не працюють. Про це ми насамперед питаємо у кожного, хто звертається в TECHIIA за інвестиціями.
Адам: Як придумали ідею для WePlay Esports та TECHIIA і знали, що її варто реалізувати?
Юра: Я завжди мріяв про створення транснаціональної компанії, яка би працювала по всьому світу. Кордонів у голові не було з дитинства. Але не скажу, що зростання трапилося різко. Ніяких скарбів чи виграшів у казино.
У 2000-х ми познайомилися з Олегом Кротом. Тоді в Україні розвивалися напрямки IT та інтеграції. А в нас були потрібні компетенції і вміння знайти правильних людей. Ми об’єднали зусилля. Спочатку це були прості завдання на сотні і тисячі доларів. Ми напрацювали репутацію, до нас почали приходити більш складні запити, в тому числі і з-за кордону. Банки і страхові зверталися за консультаціями щодо IT-інфраструктури. Поступово ми вийшли на обороти в сотні тисяч доларів — для того часу це були хороші гроші.
Паралельно ми, як діти кінця XX століття, продовжували захоплюватися іграми і кіберспортом. Просто з цікавості організовували локальні кіберспортивні турніри, стежили, як розвивається галузь. А у 2012 році до нас прийшли перші спонсори, і ми зрозуміли: кіберспорт — хвиля, що зростає, а наше «хобі» теж може бути бізнесом. Так з’явилася компанія WePlay Esports.
Перший час ми «зрошували» цей бізнес заробітками з інших напрямків, вибудовували інфраструктуру — просто тому що це була давня пристрасть. Тут і стався ще один урок. Одного разу напередодні чергового турніру нам подзвонили потенційні спонсори з Британії. Вони готові були купити прояви в ефірі за $50 000. А потім дізналися, що в нас, окрім українського, немає іншого офісу. Перемкнули нас на свій київський філіал — і чек упав у 50 разів.
Ця історія, а ще чергова криза в країні дали нам хороший поштовх до розуміння того, що будь-який бізнес треба орієнтувати глобально. Виробляй де вигідно — продавай де завгодно. Інакше це суперлокальна і дуже нестійка затія. Тому сьогодні WePlay Esports — це кіберспортивний медіахолдинг з офісами на різних континентах, з власними аренами в США й Україні. Плануємо об’єкти в Китаї і Бразилії.
Така ж історія з іншими бізнесами, причому всі вони з’являлися органічно. Наприклад, ми зробили для себе крутий сервіс для керування комп’ютерними клубами та кібераренами і зрозуміли, що він потрібен не тільки нам — і з’явилася компанія Enestech з продуктом SENET. Пошили топовий мерч для турніру — і народилася компанія WP Merchandise! з власним виробництвом і дистриб’юторською мережею. Знадобилася команда для розробки програмного забезпечення, ми не знайшли, хто б зробив достатньо добре — створили сервісну компанію JMind. Плюс наші активи з IT-інтеграцій та будівництва. Плюс нові технологічні проекти, в яких ми побачили перспективу.
У 2019 ми зрозуміли, що компаніями стало складно керувати, адже їх уже було понад десять. На операційну роботу ми спалювали купу часу і вперлися в стелю. Тому вирішили об’єднати всі бізнеси в холдинг TECHIIA. Це теж був урок: якщо хочеш рости, потрібно знімати з себе все більше тактичних питань і вирішувати все більш високорівневі.
Для керування такою компанією потрібна команда, що складається з ініціативних, закоханих у свою справу фахівців. У нас така команда є. А ми з Олегом задаємо спільний вектор, інвестуємо в нові бізнеси і залучаємо компанії, які стають частиною TECHIIA.
Адам: Яку пораду можеш дати тим, хто шукає способи придумати та перевірити бізнес-ідеї?
Юра: Немає ніякої спеціальної інструкції з вигадування бізнес-ідей. А працює цікавість до життя. Ви відчуваєте брак знань, навичок, грошей — і шукаєте, як цю прогалину заповнити. Або стикаєтеся з проблемою і шукаєте рішення. Самі, а не тому що вам хтось написав інструкцію.
Тут можна заперечити, що всі люди, стикаючись з проблемою, намагаються її вирішити. Тільки от підприємець, в певному сенсі, сам шукає ці проблеми — і не тільки в найближчому оточенні, а й глобально. Який запит є у певної аудиторії і які є варіанти його задовольнити? Як на стику двох галузей зробити новий сервіс і кому він буде корисний? Підприємець шукає можливості й ніші, які інші не помічають.
Наприклад, недавно TECHIIA поглинула компанію Culver Aviation, яка виробляє безпілотні літальні апарати і надає сервіси на основі зібраних ними даних. Це дуже затребувана послуга в агросектора, наприклад. БПЛА з хорошою камерою дозволяє швидко зробити точні плани місцевості, визначити точні контури і рельєф полів, розвантажити агрономів при моніторингу рослин. За рахунок цього агровиробники можуть заощадити сотні тисяч доларів.
Схожі плани й дані надають супутники і коптери. Але супутники не забезпечують такої точності і не можуть робити знімки тоді, коли цього потребує компанія. А коптери не дають такої швидкості обльоту. Ось і ніша Culver Aviation. І це тільки один кейс.
Ідея сама по собі, звичайно, не стає бізнесом. Усе ж для з’єднання ідеї з реальністю й існують глибинні дослідження клієнта та тести з фокус-групами. Так, іноді вистачає й інтуїції. Але інтуїція — це не магія, а сума досвіду: ви настільки глибоко в якійсь темі, що мозок сам видає можливі рішення.
Адам: З твого досвіду, які кроки стали ключовими для зростання та розширення бізнесу?
Юра: По-перше, сильна команда. Неможливо виростити бізнес, загрузнувши в операційній роботі.
Залишаю собі стратегічні завдання, в яких я максимально ефективний, а на інші ролі шукаю правильних людей. Моя справа — підібрати (а краще виростити) CEO компаній, транслювати цінності й займатися власне пошуком і створенням ідей, залученням нових бізнесів. Мотивую C-level керуватися тим же принципом. Їхня справа — наймати правильних людей під конкретні завдання. Важливо, щоб усі ми об’єднувалися одним майндсетом. Без опори на людей, взаємоповаги й довіри неможливо побудувати великий бізнес.
По-друге, вихід на зовнішні ринки. На кожному з них свої правила гри й етики. Так, ви можете зареєструвати бізнес де завгодно звідки завгодно. Але важливо стати «своїм» для ринку. Для цього там потрібно бути присутнім фізично. Бути там, де відбувається головне в твоїй індустрії. Тому, наприклад, ми для однієї з арен WePlay Esports вибрали Лос-Анджелес — адже саме тут світовий центр виробництва розважального контенту. Тому я сам тут живу вже багато років.
Адам: Які найдієвіші поради з продажу та маркетингу?
Юра: Знати клієнта і його болі вздовж і поперек. А для цього потрібно бути з ним у постійному контакті саме на тому ринку, де ви хочете працювати. Це певним чином продовження попередньої відповіді.
Наприклад, наш метод такий. Ми беремо нашого C-level менеджера, якого давно і добре знаємо, якому довіряємо — і готуємо його до нового ринку. Він вивчає мову, занурюється в культуру і стає таким собі містком до нової країни. Далі його завдання — підібрати локальних професіоналів собі в управління: бізнес-девелопмент, продажі, підтримка, створення контенту. Він шукає кращих людей, які виросли на цьому ринку і ввібрали його шкірою. Вони знають все — від культурних нюансів і переговорних тонкощів до цін і потрібних контактів.
Це урок, вивчений на власних помилках. Наприклад, наша компанія Enestech виходила на нові ринки з англомовною версією продукту, але бразильці, турки і в’єтнамці її не сприймали. Або зовсім по-простому — ви пишете потенційному клієнту у звичний для вас WhatsApp, а він тижнями не читає повідомлення, тому що користується месенджером, про який у вашій країні навіть не чули.
Ми активно користуємося послугами консультантів на місцях, причому найчастіше декількох і різних, щоб мати більш повне уявлення про ринок.
Адам: Що треба знати про світ кіберспорту? Які, на твою думку, найважливіші тенденції, про які мають знати лідери?
Юра: Кіберспорт давно перетворився на серйозний бізнес. Пандемія тільки посилила його популярність. Наприклад, під час локдауна кіберспортивні турніри були єдиними, кого вдалося перевести в онлайн. Ми зрозуміли, що ковід з нами надовго, тому фактично півтора року WePlay Esports працює у форматі «без офлайн-глядачів». Індустрія змогла перемкнутися, як жодна інша.
Аудиторія теж зростає — у світі вже . Це і віддані фанати, і молодь, яка росте з комп’ютером, і любителі класичних видів спорту.
За свіжими , до 2027 року ринок кіберспорту виросте до $3,5 млрд — втричі від сьогоднішніх цифр. У кіберспорт все більше приходять великі гроші: ще в 2019 році , що частка венчурного капіталу серед інвесторів сегмента esports у світі склала 56%, і цей показник зростає.
Ще з найбільш показового — інтеграція в esports-сегмент непрофільних компаній. Наприклад, люксових брендів (Louis Vuitton), автомобільних (BMW, Honda), страхових (State Farm Insurance) і ритейл-компаній (Walmart).
Кіберспорт — наша давня пристрасть. А як холдинг, ми взагалі стежимо за світовими тенденціями й інвестуємо в активи, за якими майбутнє. Це безпілотники, e-commerce, automotive, зберігання й обробка даних.
Адам: З твого досвіду, які визначальні якості ефективного лідера? Як існуючі та майбутні лідери можуть вивести свої лідерські якості на новий рівень?
Юра: Швидкість реакції і гнучкість мислення. Це базове для підприємця — вміти миттєво реагувати на події та міняти стиль управління під ситуацію. Різна ситуація на ринку вимагає більшої авторитарності або навпаки демократичності. Ми даємо максимум свободи CEO на місцях, але іноді доводиться зануритися в операційну діяльність.
Щойно ви фіксуєтеся на чомусь одному, то опиняєтеся в пастці. Локатори повинні бути увімкнені завжди. Це складно, але в цьому багато свободи.
Адам: Якою буде найкраща порада для лідера, який хоче створити та ефективно керувати командою?
Юра: Шукайте людей, яким цікаво. Внесок людей потрібно гідно оплачувати, але їх інтерес не купиш за гроші. Тоді людину драйвить справа.
Наприклад, ще на етапі найму ми з’ясовуємо, де і як хоче розвиватися майбутній колега і чи зможе отримати бажаний розвиток у нас. Погоджуємо цінності на спеціальному етапі інтерв’ю. Мінімізуємо бюрократію, даємо свободу у вираженні ідей і їх реалізації. Компанії зростають, а це відмінна можливість для кожного себе проявити.
Заохочуйте навчання. У нас це одна з базових цінностей, тому що всі бізнеси холдингу швидко ростуть, постійно потрібні керівники на нові проекти. Ми намагаємося максимально закривати ці потреби власними кадрами. Дуже підтримуємо обмін компетенціями, факапами, напрацюваннями між фахівцями — саме для цього створювалася TECHIIA. Компенсуємо колегам до 50% вартості зовнішніх профільних курсів.
Адам: Які твої три найдієвіші поради, якими могли б скористатися і підприємці, і керівники, і громадські лідери?
Юра: Спробую вкластися в три :)
Перше — вчитися. Це природна потреба homo sapiens і це найперша необхідність підприємця. Мова не про те, щоб проходити курс за курсом чи бігти за MBA. Ваше завдання — тримати цікавість увімкненою і кайфувати від того, скільки всього вам ще треба дізнатися.
Друге — підбирати правильних людей. Ви можете реалізуватися, як самостійний геніальний художник чи талановитий письменник. Але якщо йдеться про бізнес і менеджмент, самостійно вам не побудувати масштабну компанію. Важливо, щоб люди розділяли ваші цінності. Зрештою, навіть у Стівена Кінга є літературні агенти, видавці та дружина, яка не дала йому занапастити перший успішний роман і взагалі кар’єру письменника.
І третя ключова навичка — вміти працювати головою. Гаджети, печатки, імейли, дошки в Jira чи Trello — це інструменти. Завдання підприємця — поєднувати непоєднуване, щодня реагувати на стан справ у світі, думати за рамками, не боятися генерувати нове й доносити це команді. І готуйтеся до потрясінь, вони точно будуть. Підприємець — це той, хто вміє заробляти і на зльотах, і на падіннях.
Адам: Яку з будь-коли отриманих порад ти вважаєш найважливішою?
Юра: Люби те, що робиш. Роби те, що любиш.
Адам: Чи хочеш ти ще чимось поділитися?
Юра: Дякую за розмову! Бажаю вашим читачам dare to look beyond ;)
Оригінал статті на
