Ідея та перші мантри.
Іван Роговченко, Chief Design Officer холдингу TECHIIA, 15 років працює у сфері дизайну, і три з них очолює творчі команди. Іван розповів Telegraf.Design, з якими проблемами стикається дизайнер у ролі менеджера проєкту і як йому освоїтись з новими завданнями. Це перша стаття з серії про трансформацію дизайнера в менеджера.
Одного ранку дизайнер Іван раптово прокинувся менеджером. І все в нього одразу запрацювало правильно. Він прийшов на роботу і не вхопився за скетчі до проєкту, не вліз у шрифти й компонування форм. Ні, творчі завдання Іван чітко розподілив серед членів команди. А сам провів співбесіду, розрулив на мітингу пару конфліктів. Після обіду спокійно розписав бюджет на новий проєкт і критерії для майбутніх ілюстраторів.
Знайома історія?
Мені — ні.
За 15 років у дизайні я жодного разу не бачив такого Івана — ні у ком’юніті, ні у дзеркалі. Неможливо за одну ніч перетворитися з творчого виконавця на впевненого менеджера. Це завжди Процес. Перш ніж стати керівником дизайн-команди, дизайнер продирається крізь довгий ланцюжок викликів, сумнівів і зламів мислення. Щоб стати фактичним керівником, а не тільки за посадою на візитівці.
Як розподіляти завдання в команді? Як набирати людей? Як упорядковувати творчість? На що звертати увагу в результатах? Які інструменти використовувати? Як спілкуватися з іншими департаментами? Та чи варто взагалі ставати / бути менеджером? На ці питання вам доведеться знайти власні відповіді.
Я ж спробую дати вам опору в пошуку. Це не конспект книжкових методик, навіть якщо на них подекуди схоже, а виключно рекомендації з досвіду та «наступання на граблі» в роботі з дизайн-командами. Три роки тому все почалося з управління парою людей. Сьогодні це понад 60 дизайнерів майже всіх спеціалізацій. Сподіваюся, гайд стане в пригоді навіть якщо ви новачок у менеджменті, і якщо маєте досвід, але періодично впираєтеся в стінку.
Рекомендації розбиті на кілька блоків. Почнемо з кореневого — ідеї керувати.
Три міфи про керівництво, яким варто помахати ручкою на старті
Спочатку було питання, і питання це було — «навіщо?» Навіщо ви переходите в дизайн-менеджери?
Найчастіше у відповідь я чую, що людина хоче:
- підвищити дохід;
- займатися більш крутими та складними креативними завданнями;
- здобути славу і статус (і нічого тут соромитися).
Як не дивно, жоден із цих аргументів не можна безпосередньо прив’язати до переходу в управління.
1. Доходи дизайн-менеджера, артдиректора та креативного директора в межах однієї компанії можуть відрізнятися на лічені відсотки. А в масштабах ринку пересічний дизайнер знаменитої агенції переб’є по зарплатні менеджера творчої команди компанії-початківця. Менеджмент — далеко не перший і не єдиний шлях заробляти більше. Гроші є всюди. Але якщо ви оберете не той спосіб розвитку, дуже скоро вони перестануть вас надихати.
Рідко, але зустрічаю випадки, коли спеціаліста робота та завдання влаштовують, а зарплата — ні. Це точно не привід ставати керівником. Найпростіше — з’ясувати, як можливо підняти рейт на поточному місці. Також через аналіз вакансій та співбесіди перевірити, чи готовий ринок платити за ваші наявні навички більше — і наскільки більше.
2. Завдання менеджера не отримують вищий градус крутості та складності. Вони кардинально змінюються. При переході в управління дизайн з вашого порядку денного зникає. Поступово, але невідворотно. Робота перебирається в PowerPoint, Excel, таск-менеджери. Ви виходите зі звичного креативного простору і все більше спілкуєтеся з ейчарами, менеджерами інших напрямів, фаундерами.
Наприклад, у мене з дизайну залишилися поодинокі завдання з оформлення таблиць, презентацій для фаундерів, інвесторів, акціонерів за новими проєктами, продуктами та компаніями холдингу.
Весь фокус перейшов на софтскіли та класичні управлінські завдання:
- визначати правильні цілі;
- формувати план з досягнення цілей;
- розробляти стандарти;
- складати бюджет;
- збирати та вчити команду;
- приймати й обробляти фідбек;
- управляти конфліктами;
- мотивувати команду.
Від ваших людських якостей буде залежати набагато більше, ніж від уміння малювати. Якщо ж ви готові зростати, але хочете й далі власноруч займатися крутими творчими рішеннями, вам буде комфортніше в ролі артдиректора або креативного директора.
3. Слава, як і творчість, у дизайн-менеджменті йде за лаштунки. Ви працюєте в тіні, як спецагент. Допомагаєте іншим створювати максимально ефективні речі та не відволікатися на те, що їм заважає. Кількість власних кейсів падає до нуля. Подумайте, чи підходить вам таке. Привіт, сувора реальність.
А що ж натомість? З мого досвіду, шлях менеджера скоріше буде цікавий тим, хто:
- достатньо напрацювався руками та готовий / вміє навчати інших;
- бачить, а іноді «відчуває» взаємозв’язки у команді — і має пропозиції, як зробити її та її результати сильнішими;
- хоче працювати з дизайн-процесом як з механізмом та організмом.
Маленька вправа. Уявіть ці пункти у вигляді черевиків і приміряйте їх на себе. Якщо колір приємний, у пальці не тисне, п’ятку не натирає, ногу не кривить, але і не спадає, йдемо далі.
Коротко про можливості переходу
Отже, ви стали або плануєте стати менеджером команди дизайнерів. Як це могло / може статися? Просування за посадою завжди має передумови, навіть якщо ви мовчки в кутку малювали логотипи. Головна причина — ви почали приносити компанії більше користі та цінності.
У дизайні, як і в інших професіях, є два маршрути збільшення цінності. Або спеціаліст йде вглиб: шліфує професійні навички, створює все більш приголомшливі креативи та працює швидше за інших. Або навпаки — розширює контекст.
Як правило, до менеджерської позиції приходить саме другий. У якийсь момент, окрім звичайного закриття завдань, він починає підхоплювати більше. Він бачить слабкі місця в організації та пропонує варіанти щодо посилення. Допомагає колегам, особливо новим, в’їхати в роботу. Підхоплює «гарячі» завдання, коли більше нікому. Бере більше відповідальності за проєкти. Це класичний шлях — заробити підвищення.
Другий варіант — змінити місце роботи, щоб вийти на вищу позицію. Зміна компанії, звісно, сама собою нічого не вирішує. Потрібно обґрунтувати своє бажання відповідними досягненнями. Наприклад, спираючись на те, як людина приносила додаткову цінність на попередньому місці.
Іноді нова позиція — вимушений захід. Наприклад, проєкт розширили, роботи стало більше, і дизайнер може отримати нових людей на допомогу. Якщо в нього немає жорсткої стигми на управління іншими, це може бути прекрасним кроком в кар’єрі. Впізнали себе?
Дві мантри для менеджера-початківця
Ви опинилися в новій професійній шкурі. Вас перейменували в HR-документах. Зробили нові візитівки та підпис у пошті. Найважливіше — за вами вже є люди. Значить, прийшов час двох головних змін.
Зміна №1 — тепер у вас інші завдання.
На позиції дизайнера-виконавця ви займалися лінійним процесом: моніторинг проблем і можливостей -> формування та пріоритизація завдання -> розробка дизайн-рішення -> тестування -> передача і впровадження результату.
Тепер дизайн-процес треба обслуговувати за його межами. Ви не творите, а формуєте умови, щоб творили інші. Так що на ваші плечі лягають:
- дизайн-стратегія та розробка внутрішніх стандартів;
- набір команди, навчання та управління;
- планування бюджету;
- робота з підрядниками, фрилансерами, суміжними агентствами;
- масштабування;
- синхронізація.
Начебто просто. Але навіть якщо вчора ви говорили «бачити вже ці скетчі не можу», сьогодні мозок включає опір на кшталт «та я ж сам це зроблю краще!» Сила звички. Залишається два варіанти: або пестити старі напрацювання, або дисципліновано тренувати нові.
Нехай на звикання до ролі менеджера вас надихне…
Зміна №2 — тепер результат може стати значно краще.
Живий приклад. Кілька років тому я хотів навчитися робити ізометричні ілюстрації. Дивився ролики, закидав курси в закладки. Обіцяв собі, що в наступному місяці точно їх освою. Так минуло півтора року, бо основних завдань було з головою.
Одного разу вже на позиції менеджера я найняв людину, яка, серед іншого, круто малює ізометрію. І тут на мене налетів інсайт: мені не потрібно самому закопуватися в усі можливі технології! Достатньо знайти тих, хто втілить дизайн-ідеї. Звучить очевидно, але б ви мене бачили в той момент.
Далі я зрозумів, що необов’язково брати людей на повну ставку. Потрібна пара специфічних ілюстрацій? Знайдемо для них тямущого фрилансера. У проєкті будуть 3D-зображення, а в штаті немає 3D-дизайнера? Візьмемо профі чисто під проєкт.
Не кидайтеся на амбразуру самі — шукайте й організовуйте тих, хто вирішить тактичні завдання. Тепер ви — нервова система великого організму під назвою «команда». Ваше головне заняття — комунікація. Її потрібно прокачувати так само ретельно, як колись ви освоювали шрифти, 3D-графіку чи UX-елементи.
Так що для початку менеджерської роботи запам’ятаємо:
- ви більше не творите — ви створюєте умови, щоб творили інші;
- раніше всі доступні навички знаходилися всередині вас, тепер вони — навколо.
Наспівуючи ці мантри, рухаємося далі.
У наступному матеріалі поговоримо про те, на чому обпалюються більшість новачків і навіть досвідчених менеджерів, і що насамперед доведеться «поламати» у своєму мозку.
Оригінал статті на .
