Криптовалюти та уряди: навіщо боротися з неминучим?

Криптовалюти та уряди: навіщо боротися з неминучим?

Як різні держави підбираються до криптовалют, але не поспішають їх легалізувати.


Олег Крот, інвестор, керуючий партнер міжнародного холдингу TECHIIA

Олег Крот, інвестор, керуючий партнер міжнародного холдингу TECHIIA

У жовтні 2021 року президент України ветував вже начебто готовий законопроєкт про віртуальні активи.

Закон пропонував створити ще один контролюючий орган. Володимир Зеленський рекомендував не витрачати на це бюджет та віддати повноваження Нацкомісії з цінних паперів та фондових ринків.

Україна продовжує лідирувати в рейтингах із використання та володіння криптовалюти, але легалізація останньої розтягнулася на роки.

Вона відкриває двері до паралельної реальності, що загрожує традиційній фінансовій системі. А тому правки та дискусії законодавців очікувані та важливі.

У сумнівах наша держава не самотня. Я не говорю про США з їхнім вінегретом з визначень, де Комісія з цінних паперів та бірж вважає криптовалюту цінними паперами, Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами — товаром, а Мінфін — валютою.

Не говорю про Велику Британію з її островами і, відповідно, дуже різним ставленням до крипти.

Нижче я розповім про спроби країн, які не так часто зустрічаються в криптооглядах, і про те, що всіх нас об’єднує в пошуках оптимального рішення.

Сумніви французів

Міністерство економіки Франції пояснює, що віртуальні гроші, на відміну від електронних, не мають легального статусу. Криптогроші не визнані фінансовим інструментом і законодавчо не регламентуються.

Управління фінансових ринків регулярно виявляє та вносить до чорного списку шахрайські сайти, пов’язані з криптоактивами. Ризики операцій французькі чиновники вбачають у трьох факторах:

  • ціна криптовалют дуже волатильна й наражає покупців на значні фінансові ризики;
  • зберігання криптоактивів не забезпечує жодного захисту з погляду безпеки активів;
  • через свою анонімність криптоактиви сприяють обходу правил, що стосуються боротьби з відмиванням грошей, або можуть брати участь у фінансуванні тероризму чи злочинної діяльності.

Французькі законодавці шукають законні способи обкласти нові ресурси податками. І повна легалізація, схоже, не за горами.

Непрямий натяк — новина про те, що американська платформа для торгівлі криптовалютами Voyager Digital обрала цю країну для реєстрації на європейському ринку. Регуляторні органи підтвердили прозорість операцій компанії та видали їй ліцензію на трейдингову діяльність.

Припущення про можливу легалізацію підтверджується дослідженням платформи Triple-A: у Франції криптовалюти здебільшого належать молодим, технічно підкованим та багатим резидентам. Важко уявити, що людей, які будуть економічно активні наступні 30 років, позбавлять (поки що) зручного фінансового інструменту.

Криптовалюти та уряди: навіщо боротися з неминучим?

Бразильський крипторай

У 2017 році Центральний банк Бразилії видав прес-реліз із 8 пунктів, у яких назвав криптовалюти "так званими віртуальними валютами". В установі уточнили, що жодним чином не регулюють функціонування таких валют. А тому не дають жодних гарантій безпеки, просять не плутати з цифровими грошима та не здійснювати ризикових операцій.

Тут так і проситься новина, що тільки за перший квартал 2021 року на найбільшій криптобіржі Бразилії трейдери провели угод на $5 млрд. Для порівняння, за весь 2020 рік на біржі відбулися угоди лише на $1,2 млрд.

Для мене це пов’язані речі, але тут було не все гладко. Наприклад, у 2018 році великі місцеві банки раптово закрили рахунки компаній, які працюють із криптовалютами — через порушення вимог щодо боротьби з відмиванням грошей.

Далі було розслідування антимонопольного комітету. Чиновники з’ясовували, чи не було змови між банками з метою викрутити руки криптовалютникам.

Бразильський приклад — один із канонічних: без регуляції криптовласники мають багато вигод, але лише поки не потраплять під приціл органів, що займаються перевірками.

Китайський криптопереполох

Наприкінці вересня Центральний банк Китаю оголосив, що будь-які операції з криптовалютами є нелегальними. Мовляв, вони стали прикриттям для шахрайства й інших незаконних дій. Лише за червень поліція заарештувала понад 1000 підозрюваних у таких діях.

Такі заходи призвели до масового виведення грошей із китайських гаманців. За попередніми підрахунками, понад $50 млрд у криптовалюті "пішли" до більш лояльних юрисдикцій — наприклад, до Південної Кореї та Сінгапуру.

Останні вимагають реєстрації в банку під своїм ім’ям, дотримання фінансового законодавства та податкової звітності.

Обіг невидимих для держави коштів став дуже масштабним. П’ять років тому на країну Конфуція припадало 90% світової торгівлі біткоіном. До цієї весни майже половина всіх біткоінів видобувалася китайськими фермами: цифрові гаманці в країні отримали криптовалюту на сумму $150 млрд у першій половині року, поступаючись лише США.

Влада Китаю розуміє, що біткоїн дозволяє громадянам переказувати гроші або робити інвестиції без контролю з боку уряду. А це в тамтешніх реаліях неприпустимо.

Повна заборона — теж вихід, коли немає можливості швидко знайти спосіб взяти явище під контроль. Але ми знаємо винахідливість Піднебесної в економічних підходах, тому в її криптоісторії точно буде новий розділ.

Експерименти Сальвадора

Цього літа невелика центральноамериканська країна першою у світі визнала біткоін як законний платіжний засіб. Цінники, сплати, у тому числі податків можуть бути здійснені в новій валюті. Що важливо — обмін біткоінів на звичні гроші не обкладатиметься податком на приріст капіталу.

Це дуже сміливий крок. Якби криптовалюту визнали цінністю, вона стала б товаром із вартістю Х, що сплачується в національній валюті. Але визнання біткоіну платіжним засобом, еквівалентним звичайним грошам, може без перебільшення стати загрозою національній безпеці.

З одного боку, сальвадорська діаспора щороку відправляє додому грошові перекази, еквівалентні 20% ВВП. Зазвичай вона використовує такі служби, як Western Union. Якщо біткоін приживеться, це може призвести до значного скорочення витрат на послуги посередників, які, за деякими оцінками, становлять до $400 млн на рік.

З іншого боку, є помилки та недоробки з боку держорганів. Навіть лояльні до інновацій сальвадорці не змогли скористатися державним криптогаманцем через технічні несправності.

Річ у тім, що держава пообіцяла виплатити громадянам по 0,00065 BTC, але не впоралася з навантаженням на систему. Через перевантаження її довелося вимкнути. Спочатку на деяких пристроях, потім повністю. Низьким рівнем захисту скористалися шахраї — в людей просто крали державний бонус.

Можливо, у тому числі й тому дві третини громадян виступили проти такої інновації, аж до акцій протесту. Подія також стала іскрою для дискусій зі скептично налаштованим МВФ, від траншів якого залежить економіка Сальвадора.

Визнання біткоіну добре для людей, але ставить державне планування на хиткі рейки. Як ця дилема вирішиться для економіки Сальвадора, особливо якщо курс біткоїну знову піде в танець, нам ще доведеться побачити.

Крипта — новий золотий злиток

Я вибрав різні приклади, щоб підкреслити: світ лихоманить у спробах поєднати дві паралельні реальності.

У реальності звичній є гроші, емітовані державою — і це інструмент управління, контролю та примусу. Світова фінансова система відрегульована та замкнена. Будь-який рух грошей можна відстежити та боротися з їхнім відмиванням.

Криптовалюта ж знаходиться в реальності віртуальній, і її цінність тримається на людській вірі. З децентралізованістю й анонімністю вона стала способом уникнути контролю. Власники крипти самі вибрали її як засіб обміну, не за вказівкою держави. За лічені роки сфера стала такою масштабною, що ігнорувати її існування вже не можна.

Ось що говорить весняний звіт Європейської Комісії: "Станом на травень 2021 року існує близько 9000 різних криптовалют із ринковою капіталізацією майже 2 трильйони євро, в основному за рахунок біткоінів, найпопулярнішої криптовалюти.

11 травня 2021 року ринкова капіталізація біткоіну (близько €850 млрд) стала шостою за розміром, вищою, ніж у Facebook Inc. (близько €700 млрд), але меншою, ніж у Alphabet Inc. (близько €1,250 млрд)".

Перекладемо на людську мову. У "паралельному" світі накопичилася критична кількість людей та величезні суми нових грошей.

Але повноцінно використовувати їх у звичному світі власники не можуть — немає прямого інструменту для бізнесу, не можна перевести біткоін на доларовий рахунок та навпаки. Є лише біржі для фізичних осіб, та й ті добрі, доки фінрегулятор не піднімає голову.

Це велика проблема для тих, у кого багато крипти, а способів її витратити немає. У цьому сенсі криптовалюта схожа на золото: можна скласти собі повну квартиру злитків, але розплатитись ними в магазині, побудувати на них дорогу або купити фабрику не можна. Тому їхні власники готові розлучитися зі шматочком свободи в обмін на іншу свободу — користуватися віртуальним майном у реальному світі.

Держави вирішують складне завдання — як поєднати два світи, але не знищити один іншим. Криптовалюта як явище вже є достатньо самостійною, щоб не зникнути, якщо в неї перестануть вірити навіть мільйони людей. Але її поведінка залишається непередбачуваною, і це дуже погано для фінансової системи.

Тому, наприклад, за українським законом, який допрацьовується, криптовалюти розглядаються як віртуальні активи. Аналогічно їх визначають у Японії. Для фінансової системи це гарне рішення — адже тоді на ринку з’явиться новий товар, який можна купити чи продати, а не засіб обміну, який дорівнює фіатним грошам.

Україна може опинитися в авангарді, коли з’явиться можливість законно використовувати криптоактиви. Подібно до африканських країн, які пропустили еру дротового інтернету і відразу зробили крок до LTE, ми можемо стати хабом інноваційних можливостей для всього світу. Чим не альтернативний спосіб залучити інвестиції у нашу економіку?

Оригінал статті на epravda.com.ua

Підписатися на новини
Останні новини
Подію, спродюсовану WePlay Studios, фанати з усього світу обрали як найкращу в категорії «ШІ, метавсесвіт та віртуальні події — Розваги, спорт та музика»
02.05.2024
Продакшн-компанія WePlay Studio і лауреат премії «Ґреммі» продюсер Лоуренс «Ренс» Допсон об’єднуються задля створення більше контенту на культурну тематику.
05.03.2024
Звіт із корпоративної соціальної відповідальності за 2020-2023 роки
01.02.2024