Україна вперше взяла участь в міжнародному дослідженні PISA. Результати підняли бурхливе обговорення у ЗМІ та соцмережах. Одна частина людей вбачає у підсумках тесту провал освітньої системи, а інша – дорогоцінний шанс для розвитку та роботи над помилками.
Які висновки можна зробити з результатів України? Як змінити систему освіти для майбутніх учнів і чим покращити навчання тих, хто вже зараз сидить за партами? Шукаємо відповіді разом з представниками української ІТ-спільноти.
У 2018 році пройшов 7 раунд міжнародного дослідження – оцінювання знань з математики, читання та природничих наук серед п’ятнадцятирічних школярів різних країн світу.
Програма була заснована у 1997 році та координується організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Суть полягає у комплексній оцінці готовності учнів до вирішення завдань, що чекають їх у реальному житті. Її ціль не у створенні ще одного рівня превірок, а у допомозі учням, школам та країнам дати реальну оцінку знань підлітків та сприянні вирішенню проблем у галузі освіти.
Всього тестування проходили 79 країн світу включно з Україною, що брала участь вперше. Результати наших учнів виявились не найгіршими, але й не найкращими.
Наприклад, із завданням з математики впорались 38% українських школярів, що поставило країну на 41-46 місце у рейтингу. Це вище, ніж Молдова та Грузія, але нижче, ніж у Білорусь, Угорщина, Польща, та Естонія.
Радниця міністра освіти України
"Як всі вже знають, найнеприємнішими виявилися результати українських підлітків з математики.
В українському звіті PISA є приклади завдань минулих років, оригінальні завдання-2018 оприлюднювати заборонено.
На фото завдання, з аналогом якого впоралися лише 38% українських 15-річних школярів.
Хоча це тип задачі, які в реальному житті доводиться вирішувати постійно.
Не можна винити підлітків – вони не бачили таких задач в своїх підручниках, саме таких контекстних задач. В підручниках трапляються схожі на правильне вирішення приклади і рівняння, але результат PISA показує – без контексту вони не працюють.
Говорячи термінологією фахівців, це задача на оптимізацію з елементами комбінаторики. Задач на оптимізацію в школі немає.
На комбінаторику – жалюгідна кількість (як і часу на її вивчення). Надія хіба на новий державний Стандарт базової освіти (5-9 клас), який МОН пообіцяло доопрацювати з урахуванням результатів PISA. Але це торкнеться лише тих, хто пішов в школу 2018 року"
За програми 36% учнів не досягли базового рівня знань з математики, 26% – з читання, 26% – у природничих науках.
, керуючий партнер холдингу TECHIIA
"Ніколи не вірте сухій статистиці, цифри – не більше ніж факти для подальших роздумів та аналізу, а не вирок чи істина в останній інстанції.
Може здатись, що ситуація критична і українська система освіти у кризовому становищі. Разом із тим – порівнювати показники України з 40 млн населення з Естонією, де трохи більше 1 млн, недоречно.
При такому підході можемо впевнено сказати, що Ватикан – найрелігійніша країна, а Ліхтенштейн, зі своїми 40 тис населення – лідер світу за соціально-економічними показниками.
У такій схемі США, Японія і Канада будуть "пасти задніх" в таблиці і виглядати, ніби там катастрофічний стан справ".
Європейські пострадянські країни, що зайняли у рейтингу високі позиції, давно зрозуміли важливість освіти. Протягом останніх років вони мали можливість моніторити результати PISA та використовувати їх для систематичного реформування освіти і оновлення освітніх програм, підвищення рівня фінансування. Тепер черга за Україною.
Міністерка освіти Ганна Новосад та очільниця ГО "Освіторія" Зоя Литвин низку викликів, які стоять перед освітянами в Україні.
Юрій Лазебніков додає: "Дослідження свідчить, що якість освіти в містах у 2,5 рази вище, ніж у сільській місцевості. Тобто школярі у містах України показали результат вище середнього по Європі.
Якщо не брати до уваги необхідність реформування освіти по всьому світу, то в рамках України висновок очевидний. Проблема не в підходах до освіти, так як у містах і селах програма однакова. Проблема в економічному відставанні менш розвиненої сільської місцевості від великих міст, повільнішому впровадженню нових технологій, гіршому матеріальному забезпеченні та неможливості достойно оплачувати роботу вчителів.
Все це призводить до логічного відставання у процесі отримання та надання знань учнів поза межами великих міст".
Тобто до переліку першочергових кроків у реформуванні освіти можемо додати пункт про підвищення рівня викладання в школах невеликих містечок і сіл.
У той же час в Україні збільшується кількість приватних шкіл та курсів, де школярі та студенти можуть здобувати знання STEM напрямку (Science, Technology, Engineering, Mathematics). У всьому світі є гострий дефіцит спеціалістів саме з таким набором знань.
Цього року понад 70% роботодавців, які застосовують ІТ, відчули дефіцит спеціалістів технологічних спеціальностей, а найбільш затребуваними навичками є: кібербезпека (56%), Business Intelligence та Data Science (41%) та розробка програмного забезпечення (35%). Тільки в Німеччині, за даними , брак ІТ-спеціалістів сягнув нового рекорду в 82 тисячі вакансій в 2018 році.
Вікторія Дзиба, Chief HR Officer холдингу TECHIIA
"Одними технічними навичками, навіть на високому рівні, роботодавця вже не здивуєш.
Навички спілкування стають такими ж важливими, як і технічні, тому ефективна взаємодія з командою, вміння домовлятись, займатись саморозвитком і бути орієнтованим на спільний результат – все це треба закладати ще зі шкільного віку.
Компанії зацікавлені не в роботах, що механічно виконують свою роботу, а в сильних і вмотивованих особистостях, що можуть брати на себе відповідальність і драйвити процеси".
Оригінал статті за посиланням
