Дарина Сидоренко, Legal Officer міжнародного холдингу TECHIIA — про те, що насправді робить юрист у компанії і чому він не є ні чарівною пігулкою, ні п’ятим колесом.
Чи може компанія обійтися без штатного юриста? Може. Але недовго.
Зазвичай на ранніх стадіях стартапи уникають наймати штатних юристів із-за хибного уявлення про цю професію. Є думка, що юристи — це тільки про договори. А також, що юристи нудні, бюрократичні і будуть руйнувати дух ІТ команди. Так, і такі думки існують!
Ці омани ускладнюють життя CEO, оскільки до безлічі його задач додаються ще вичитка договорів, політик, аналіз ризиків діяльності бізнесу в обраній юрисдикції. Це юридичні питання, від яких безпосередньо залежить успішність розвитку бізнесу. Чомусь їх СЕО делегує в останню чергу, намагаючись тягнути самотужки, через асистентів або навіть продакт менеджерів. Але це лише збільшує ризики помилок.
Нижче я розберу найбільш поширені омани, які зустрічала на ринку та чула від молодих підприємців, а також опишу реальні життєві приклади, які руйнують ці омани.
1. Найняти юриста в команду — це тільки про витрати
Найчастіша історія — чомусь у бізнес плані компаній на ранніх стадіях немає пункту про витрати на in-house юристів.
У кращому випадку компанія-стартап замовить «пакетну консультацію», в якій будуть стандартні договори — як для внутрішнього використання, так і для роботи з зовнішніми контрагентами. На практиці такі договори не захищають компанію від усіх ризиків і в кризовий момент все-таки буде необхідно найняти юристів, щоб вирішити дилемну ситуацію.
Професійний in-house юрист — це мінімізація фінансових витрат для компанії. І це перша людина, до якої йдуть, коли є проблеми. Мета юриста в компанії — вберегти всіх і все від можливих конфліктів та претензій.
Приклад із життя:
Український стартап А готувався до виходу на ринок Америки і придумав унікальний продукт і назву для нього. Замовили партію продуктів із заводу в Китаї, коли компанія дізналась, що їхню назву вже зареєстровано як торгову марку в США з тими ж самими класами для використання. Як результат, компанія мала терміново наймати спеціалістів з інтелектуальної власності для аналізу інших можливих назв для продукту, а потім перероблювати все — від маркетингу до коробки для продукту.
Як можна було уникнути:
Заздалегідь перевірити, чи є вільною ТМ, яку придумали для назви продукту, в країні, де планується запуск, наприклад у США. Варто пам’ятати, що захист на торгову марку має територіальне значення, тож він буде діяти тільки в країні, де ТМ зареєстрована.
2. У нас буде універсальний солдат-юрист
Професію юриста за варіативністю і кількістю напрямів можна порівняти з професією лікаря. Практично кожен юрист має свою спеціалізацію та розуміється на певному ряді питань. Наприклад українське корпоративне право, інтелектуальна власність, захист персональних даних чи інші.
Зазвичай in-house юристи знають декілька сфер права і вміло вирішують базові бізнес потреби. Але це не означає, що одна людина зможе закрити всі питання компанії без звернення до зовнішніх консультантів, особливо, якщо бізнес модель передбачає використання іноземних юрисдикцій. Юрист підбирається під конкретну та актуальну бізнес задачу компанії і в майбутньому може створити юридичний відділ з різними спеціалістами.
Приклад із життя:
В ІТ-компанії зі штатом приблизно 80 людей, яка вже працювала близько двох років, найняли юриста, який мав закривати всі поточні задачі компанії: договори з підрядниками, супровід відділу продажів та маркетингу, закриття попередніх прогалин. СЕО вважав, що юрист зможе покривати всі задачі самостійно. Зрештою через півроку роботи юрист звільнився, бо навантаження було величезне, і керівництво не дослухалось до потреби найняти ще одного юриста.
Як можна було уникнути:
По-перше слухати людей в команді. Якщо людина не може впоратись з обсягом задач, необхідно переглянути їх та за можливості змінити. А також закладати в річний бюджет компанії кошти на юридичні витрати, щоб юрист міг звернутись по допомогу до підрядників, якщо в нього буде така необхідність. А вона точно буде, бо не існує професіоналу, який зможе знати все!
3. Іn-house юрист — «швидка допомога» для будь-якої задачі
Іноді в компаніях трапляються «пожежі», які неможливо передбачити. Так само не можна очікувати, що юрист одразу буде мати готове рішення для конкретної та критичної ситуації.
Для підготовки вдумливої і якісної консультації юристу потрібні час, ресурси і документація. «Зроби швиденько договір з шаблону з інтернету» — це заздалегідь провальна задача, особливо коли мова йде про великі суми або дуже зарегульовану юрисдикцію, як то Китайська Республіка.
Швидко — не означає якісно, тим більше коли йдеться про складні міжнародні договори. Фраза «ти ж юрист» — тобто знаєш все в юриспруденції і можеш швидко все «порєшать» — є кліше, яке в житті не працює. Звісно, юрист зможе швидко розібрати якусь гарячу задачу, яку йому поставлять колеги. Але це правило не працює з комплексними задачами та новими унікальними ситуаціями.
Приклад із життя:
О 17:00 до юриста прийшов менеджер з продажів з вимогою до кінця дня перечитати договір на продаж програмного забезпечення в країні А. Договір мав низку ексклюзивних умов з розповсюдження ПЗ. Через поспіх юрист не встиг вичитати весь договір і пропустив підпункт про ексклюзивне право перепродажу ПЗ іншим компаніям в країні А. Як результат компанія не мала можливості мати ще й інших дистриб’юторів у країні А.
Як можна було уникнути:
Оскільки такі угоди не укладаються за один день, менеджер з продажів точно знав про необхідність договору і міг прислати його заздалегідь. А ще краще — попросити юриста підготувати їхню версію договору. Юрист же зі свого боку, не мав піддаватись на тиск колеги і відмовити у швидкій вичитці документу до 18:00. Головний урок тут — своєчасність комунікації і запобігання штучних «пожеж» у компанії.
4. Штатний юрист створить надмірну бюрократію в компанії
Зазвичай з появою юриста спливають різні попередні недоробки. Наприклад, відсутність договорів з працівниками, політик із діловодства, «джентльменські» угоди з підрядниками та інше. Такі прогалини в майбутньому можуть призвести до 1) витоку даних, 2) неправильного оформлення передачі ІВ від розробника до компанії, 3) судових позовів від регуляторів, та іншого.
Усупереч суспільним стереотипам не всі юристи люблять бюрократію. Вони намагаються її не створювати, а навпаки — спростити процеси, але зберегти їхню користь для компанії. Тобто завдання юриста в тому, щоб підготувати документацію, шаблони і процеси, які не будуть вимагати багато часу для узгодження. Наявність системи насамперед зменшує ту саму бюрократію, яка так часто лякає керівництво в ІТ.
Приклад із життя:
Відділ підтримки клієнтів збирав дані про клієнтів, які їм телефонували чи писали на гарячу лінію, а саме ПІБ, телефон, емейл, місто, дату народження та зміст самої проблеми. Після вступу в силу GDPR (Загальний регламент про захист персональних даних, прийнятий ЄС у 2016 році) компанія мала переглянути принципи обробки і не збирати надмірні дані, тобто місто, дату народження, необов’язковим було і прізвище. Але в компанії проігнорували цей момент. Результат — штраф від європейського регулятора.
Як можна було уникнути:
Створювати процеси вчасно і адаптувати вже існуючі до нових законів, які стосуються компанії. Прописати нові правила для колцентру, згідно з якими вони б збирали тільки необхідну для надання відповіді інформацію.
5. Юрист працює один і не взаємодіє з колегами
Насправді юрист — перший і найкращий друг колективу, а ще й командний гравець, який постійно має взаємодіяти з колегами, щоб не проґавити запуск процесу чи проекту. Звісно, юристам для багатьох задач потрібна тиша і спокій. Але це не стосується моментів, коли необхідна синергія і співпраця з іншими колегами для рішення комплексних задач.
Бажано, щоб юрист був у складі топ-менеджменту. Таким чином він зможе вчасно прокоментувати, що певна ідея, розробка або партнерство з юридичної точки зору є ризикованими для компанії і можуть завдати як фінансових, так і репутаційних збитків.
Приклад із життя:
Юристу прийшла задача від маркетингу прочитати рекламу і сказати, чи можна її запускати на ринок. Але це відбулося постфактум, оскільки рекламну компанію вже запустили на ринках Європи та Північної Америки. Юрист помітив ряд помилок, серед яких використання чужої ТМ, порівняльна реклама. Рекламу потрібно було терміново відкликати і перероблювати.
Як можна було уникнути:
Юристу — налагодити зв’язки з колегами і пояснити їм необхідність юридичного узгодження реклами або будь-чого іншого продукту в компанії ще на початку створення. Команді — не боятись юриста і не думати, що він забракує ідею. Необхідно вчасно звернутися до колеги-юриста та пропрацювати можливі юридичні ризики до їх настання.
Висновки
Юрист — це важливий та невід’ємний гравець для будь-якої компанії, особливо якщо вона має амбіції стати «єдинорогом». Звісно, є маленькі ІТ компанії, де юрист на постійній основі може не бути потрібним. У такому випадку, для мінімізації витрат можна наймати собі фахівця/ів на аутсорсі. Такі спеціалісти можуть вирішувати не термінові та поточні задачі для компанії, але навряд зможуть швидко вирішити комплексну та складну бізнес задачу.
З розвитком та збільшенням штату та підрядників у компанії необхідність у штатному юристі буде зростати, оскільки навантаження на інших спеціалістів теж буде збільшуватись. Коли саме залучати штатного юриста та розвантажувати інших спеціалістів — кожна компанія вирішує індивідуально.
Для бізнесу in-house юрист є тим професіоналом, який вміє і допоможе вчасно ідентифікувати ризики, уникнути потенційних проблем для компанії — і тим самим зменшити її витрати.
Оригінал статті на .
