37-річний Олександр Даниленко — засновник компанії ITEC, в яку минулого року інвестував холдинг TECHIIA. Тепер він — СЕО компанії Culver Aviation, основний вектор роботи якої — конструювання та виробництво безпілотників, і надання за допомогою них послуг з моніторингу поверхні землі. Серед його клієнтів — агрогіганти Сontinental Farmers Group, Астарта, NCH та інші. А зараз безпілотники SKIF, які виробляє Culver Aviation, допомагають відстежувати ворога на фронті.
Війна різко змінила бізнес Олександра. Як підприємець справляється із новими викликами, навіщо перевіз бізнес на захід України та чому став надавати освітні послуги — в матеріалі.
Що робить Culver AviationЛітаки та коптери, з якими працює компанія — власна ексклюзивна розробка Culver Aviation. «Розробка вимагає найбільше коштів і часу. Ми свій літак самі розробляли, тестували і потім виробляли», — розповідає він. В комплект SKIF входить 110 позицій, кожна з яких вкрай важлива для точної роботи літака. «Тепер ми не продаємо літаки, а з їх допомогою надаємо сервіси — аерозйомку та моніторинг земної поверхні», — каже Олександр. Даниленко пояснює, що розроблювані його компанією дрони — не військові, а цивільні. «Вони жовтого кольору, незамасковані, — каже він. — Просто зараз вони там, на фронті, потрібніші», — пояснює Олександр. Скільки часу потрібно, щоб розробити БПЛА, Олександр не каже. «Це постійний безперервний процес, і навіть зараз він удосконалюється, — каже він. — Якщо зовні той літак, що ми пропонували ринку, і нинішній — однакові, то їх функціонал суттєво відрізняються». Наразі команда Culver Aviation працює над 8 ітерацією своєї розробки. |
Бізнес з гаража
За освітою Олександр — інженер радіоелектроніки, випускник КПІ. До створення власного бізнесу хлопець працював в IT-сфері, а в 2014 році разом з двома партнерами-айтішниками став думати над створенням власного бізнесу, що пов’язаний із дронами.
«Мені цей напрям здався перспективним, я доєднався до волонтерської групи, яка спочатку зробила аеромоніторингові пристрої на пінопластових літаках для військових, потім ми удосконалювали конструкцію. Волонтери купували у нас пристрої, ми їх комплектували, і відправляли через волонтерів на фронт», — розповідає він.
Перший виробничий цех Олександра був обладнаний в гаражі під Києвом. «Потім ми орендували приміщення у столиці», — розповідає підприємець.
Нині ж компанія відкрила новий великий офіс на заході України.
СЕО Culver Aviation Олександр Даниленко
Від продукту до сервісу
З 2015 року компанія Олександра ITEC почала співпрацювати з Міністерством оборони — робили дрони для військових потреб, і ця співпраця тривала до 2016 року.
Потім Даниленко прийняв рішення перепрофілюватися і, відійшовши від військової сфери, компанія почала конструювати та продавати безпілотники для аграрного ринку.
А вже за три роки з виробничої моделі компанія перейшла до сервісної — ITEC став надавати послуги аеромоніторингу для агрохолдингів.
Готовим продуктом у цій моделі була точна карта полів з її аналізом, — каже Олександр.
Рішення про перехід до сервісної моделі Олександр називає необхідністю. «Літак коштує дорого, і він — це лише частина системи. Є ще комп’ютери, ПЗ, робота картографів, автомобілі для транспортування та відстеження БПЛА. І вмовити аграріїв інвестувати в це десятки, а то і кілька сотень тисяч доларів було надзвичайно складно. Тому ми змінили підхід», — пояснює він. Виїзні бригади тепер працювали в полях. ПЗ для дронів команда писала власними силами, а програми для обробки карт полів купували у підрядників, які на цьому знаються найкраще.
За словами Даниленка, в процесі випробувань власних розробок хлопці розтрощили не один десяток літаків. Деякі з них вдавалось відновлювати, деякі — ні. Втім, Олександр зізнається, що і зараз не відчуває себе бізнесменом, якому вдалось досягти мети. «Цієї весни ми мали виходити на ринок послуг для аграріїв. Проте клята війна все змінила», — розповідає він.
Якби в мене був той досвід, як зараз, все б розвивалось зовсім інакше, — каже Олександр. — Бо в нас було так: гроші були, зробили літак, літак впав, став «морквиною», і все — грошей нема.
Пошук інвестора
Про своїх партнерів Олександр не розповідає. Проте згадує, що був момент, коли він залишився один, і вирішив повністю переосмислити бізнес. Причиною відходу співзасновників бізнесу стала фінансова скрута. Кожен із партнерів був ентузіастом, вони розробляли БПЛА і паралельно займались іншими бізнесами. Та в певний час прийняли рішення зосередитись на інших напрямах підприємництва. «Аерогалузь дуже капіталомістка. На початку заснування компанії стартовий капітал був складений із власних накопичень. Потрібен був час і кошти, щоб втілити ідею й отримати літак, який приносив би дохід», — каже Олександр.
Тоді ж, з 2015 року, він почав пошук інвестора. «Комусь була цікава технологія, хтось хотів бути партнером. Проте великого інвестора, а ми розглядали аграріїв, для яких вартість розробки не була б обтяжливою, — не було», — розповідає Олександр.
Він каже, що наприкінці 2020 року, коли настав момент переоцінити те, що робить компанія, наодинці кілька місяців виношував нове технічне рішення і паралельно розсилав інвесторам пропозиції та літав на закордонні зустрічі з ними. «І TECHIIA зацікавилась і проінвестувала», — каже Олександр. Так з’явилася компанія Culver Aviation.
Паралельно Даниленко вів перемовини з канадськими інвесторами, турецькими, арабськими, польськими, шведськими, французькими підприємцями. «Це були мої теплі контакти з виставок, форумів тощо», — каже він. Проте залучити іноземні гроші не вдалося. «В Канаді, наприклад, ми пройшли половину шляху, проте, згідно з тими умовами, ми повинні були мати значну частину власного капіталу. І ми зупинились. Свої нюанси були з софтовиками зі Швеції, Франції, продуктовою компанією із Польщі тощо», — каже Олександр.
З TECHIIA дійти до угоди вдалося з другого разу, і то з інтервалом у три роки.
Я досить давно знайомий з власниками TECHIIA, проте особисте знайомство жодним чином не впливає на бізнес, — каже Олександр.
У 2019 році була спроба інвестувати у його проєкт. Проте тоді потенційні партнери не домовились. А домовились аж у 2021, тоді й створили Culver Aviation.
Воєнні реалії на новому місці
«Це вже восьмий наш переїзд», — каже Олександр, розповідаючи про переміщення бізнесу з Києва на захід. Підприємець зізнається, що ще за рік до війни розглядав одне з міст на заході України як локацію для виробництва літаків. «Війна прискорила наші плани. Ми переїхали сюди за тиждень після вторгнення», — каже він. За словами Олександра, місцева влада досить швидко допомагає знайти виробничі приміщення, всіляко підтримує бізнес. «Я впевнений, що якби ми самі не знайшли приміщення, то нам би допомогли. Проте дуже складно було знайти житло, аби розмістити тут сім’ї співробітників», — розповідає Олександр.
Наразі на захід України релокувались 29 співробітників із 60. «Частина працює в київському офісі, частина — віддалено. Щоб підтримати співробітників, ми всім охочим виплатили зарплату на два місяці вперед», — розповідає Олександр. 13 співробітників компанії пішли в ЗСУ.
Ще одна складність — розірвані ланцюги поставок комплектуючих. «Частина запчастин у нас застрягли на столичному складі DHL, який компанія закрила через війну. Ось тільки зараз ми змогли звідти отримати наше замовлення», — каже Олександр. Деталі для своїх літаків та дронів компанія возить з Китаю, США, Європи, лопасті власного виробництва. «Зараз ми вже відновили логістику», — повідомляє Олександр. Наразі підприємець навіть має запас чіпів, зроблений напередодні дефіциту.
Школа операторів дронів
Вже у новій локації в Олександра виникла ідея заснувати школу, де могли б навчатися майбутні оператори дронів.
«Частина операторів Culver Aviation пішла воювати. Мало того, ми зрозуміли, що на ринку є колосальний дефіцит спеціалістів цього профілю. Хтось із них піде на фронт, хтось знайде роботу цивільну, хтось, можливо створить власний бізнес», — каже Олександр.
За його словами, навчання у школі може безкоштовно пройти кожен охочий після запису і співбесіди.
Це наші інвестиції у вигляді часу і зусиль людей, оренди. Це ще один наш вклад у перемогу, — каже Олександр.
Сергій Іванов, керівник клієнтського напрямку компанії, розповідає, що курс триває тиждень. «По завершенні усі слухачі складають іспит та отримують сертифікат», — каже він. Тут вивчають структуру дрона та базових навичок його управління. «Теорію вивчають 4 години на день, решта — практика: складання місії, підготовка до неї, використання техніки», — каже Сергій.
Наразі навчання проходить вже третій потік слухачів. Викладають тут досвідчені спеціалісти-практики, які раніше обстежували та аналізували поля, дороги та інші об’єкти на території всієї країни.
Бізнес-оновлення
Наразі основний сервісний бізнес Culver Aviation проходить внутрішній аудит, каже Олександр.
«Сьогодні в Україні закрите небо. І ми зараз фактично повністю переглядаємо свій портфель послуг. Те, що ми планували до 24 лютого, на 80% уже неактуальне, — каже Олександр. — Жоден аграрій наразі нічого не може замовити, бо частину послуг Culver Aviation наразі надавати не може — заборонені польоти».
Частину своїх літаків — а саме шість штук на суму 4,8 млн грн — Culver Aviation передала на потреби ЗСУ.
БПЛА SKIF використовують для моніторингу поверхні землі і картографування — вони потрібні фронту зараз, — каже Олександр.
Олександр з колегами нині переосмислюють цілі бізнесу і думають, чим можуть бути корисними на цивільному ринку. «Ми планували зацифровувати дороги, робити обміри полів, надавати аналітику. Тепер же наші сервіси хоч і потрібні, але надати їх не можливо», — каже він.
Сергій Іванов, керівник клієнтського напрямку Culver Aviation
На думку Сергія Іванова, БПЛА в майбутньому можуть бути корисними для зацифровування України. «Є потреба зробити digital-карту країни, сканувати господарські об'єкти, які можна продати, здати в оренду. Це дуже великі можливості для держави — робити облік обʼєктів та заробляти. Так само можна сканувати залізницю, енергомережі, ліси та навіть всю територію держави. Це корисні дані для служб швидкого реагування, контролю використання природних ресурсів», — каже Іванов.
Олександр наголошує, що планує розвивати компанію тільки в цивільному напрямку.
Але якщо потрібні будуть апарати для військових, ми можемо виконати таке замовлення. Проте не державне, адже згідно з законом, якщо б ми працювали з державою за військовим напрямом, то фактично б перетворилися на постачальників зброї, — каже Олексадр.
Після перемоги Даниленко планує продовжити роботу на новому місці. «У нас буде західний підрозділ», — каже він. Глобальна мета Олександра — стати частиною світової інноваційної спільноти.
Оригінал статті на
