Ось його історія.
Ніколи в Україні так багато не говорили про дрони, як цього року. Соцмережі заповнили збори на Байрактари, літаки-картографи й навіть базові квадрокоптери.
На тлі війни українці вивчають насичений світовий ринок безпілотників. Наші інженери теж відзначилися на ньому технологічними «пташками». Одна з них – SKIF. Маючи військове коріння, уже кілька років цей БпЛА розв’язує мирні бізнесові завдання.
У партнерському матеріалі з
Українська пташка
SKIF – український безпілотник типу «монокрило», який розробляє та виготовляє компанія Culver Aviation. Він працює над комерційними завданнями: обмірює поля, моніторить врожай або протяжні об’єкти на кшталт трубопроводів.
У мирний час флот «Скіфів» облітає десятки тисяч гектарів, щоб допомогти аграріям, екологам і рятувальникам приймати рішення. Попередник «Скіфа» теж обстежував поля. От тільки оглядав не дороги і фермерські угіддя, а ворожі позиції.
Patriot-ичний початок
У лютому 2014 в офіс до Олександра Даниленка, майбутнього CEO Culver Aviation, зайшов його друг. Майдан тільки переміг, у Криму з’явилися «зелені чоловічки», Донбас захитало від проросійських протестів. Країна змінювалась на очах.
Ми говорили про події та нові проєкти. А потім друг розповів про своє хобі – авіамоделювання. Похвалився, що зміг зібрати “літачок”, який літає за координатами та передає відеопотік. Ним він хотів підтримати армію. Я зацікавився, – згадує Даниленко.
На той момент Олександр керував маленьким бізнесом із системної інтеграції. Випускник радіотеху, він з дитинства любив конструювати, захоплювався робототехнікою. Разом з другом Даниленко поїхав у поле на випробування саморобного безпілотника. «І почалось», – каже він.
Уже незабаром, з початком гібридної російської агресії на Донбасі, друзі створили в Києві волонтерську групу EyeTech. Олександр Даниленко з колегами зосередилися на створенні розвідувального безпілотного літального апарату для фронту.
Перші екземпляри група збирала в гаражі за власні збереження.
Це були не схожі одна на одну моделі. Ми закупляли пінопластові китайські літаки та різали, клеїли їх. Тоді так робили всі. З кожним разом виходило все краще, і зрештою живий досвід окупив усі витрати, – розповідає Даниленко.
Так колеги набивали руку. Для літаків робили наземні станції керування з антенами.
Тестували безпілотники в полях навколо столиці, а також возили на військові полігони. Окрім EyeTech, у першій хвилі були десятки українських розробок. Але в першу п’ятірку для підконтрольної експлуатації Міноборони внесло саме БпЛА Patriot – так волонтерська група назвала свою модель.
Серйозні польоти
У грудні 2014 року група перетворилася на науково-виробниче підприємство ITEC. Почала брати участь у великих виставках, які
У 2015 році компанія почала повноцінно проєктувати носій. Допомагав із цим спеціаліст з аеродинаміки, який воював в АТО. Нині він проєктує літаки вже Culver Aviation. А завдяки подякам і відгукам з фронту команда напрацювала необхідний функціонал: встановила високоточну камеру, тепловізор, батарею, яка забезпечує до двох годин автономного польоту тощо.
З 2016 року з’явилася можливість робити композитні корпуси з кевларом, скловолокном, карбоном. Аеродинаміку, розраховану на комп’ютері, стало легко відтворювати у фізичному світі.
За 2014-2016 роки ми встигли зробити для військових кількадесят комплексів для аеророзвідки. З тих часів я зберігаю грамоти, подяки та український прапор, підписаний бійцями, – говорить Олександр Даниленко.
З фронту – на поля
У середині 2016 року команда почала шукати шляхи монетизації. Волонтерських замовлень вистачало на підтримку, але не на розвиток. А підписанню контракту з Міноборони завадила бюрократія з боку держави. Компанія вирішила змінити напрям продукту.
Тоді бізнес і державні установи вже сформували попит на зйомку поверхні землі та обробку даних. Безпілотник Patriot адаптували під них: залишили ті самі корпус, двигун, батарею, прибрали тепловізор і відеокамеру. Так з’явився
Завдання SKIF – швидка аерофотозйомка поверхні землі з точною прив’язкою до координат.
Серед його фішок:
- якість зображення, нетипова для літака такого розміру: з камерою на 60 Мп, яка дає точність до 1 см на піксель в плані, можна роздивитись окремі листочки культури та камінці на дорозі;
- двочастотна GNSS – система навігації від компанії, з якою Culver Aviation має ексклюзивний контракт на виробництво, завдяки якій у цифрової карти висока точність координат;
- термін роботи – на одному заряді SKIF може облетіти територію в 3000–3500 га або злітати в довжину на 60 км й повернутися.
Топ-клієнт в Україні – агросектор, якому потрібно постійно стежити за змінами на полях.
Перед сезоном аграрії мають отримати точні контури ділянок, щоб розрахувати бюджет посівної та не залишити необроблених шматків. А далі моніторити посіви, щоб вчасно запобігти хворобам рослин та не забаритись зі зборами врожаю, – пояснює Олександр Даниленко.
Спочатку компанія продавала літаки та навчала співробітників агрохолдингів ними керувати й обробляти дані. Це навантажувало клієнтів необов’язковою роботою. За деякий час бізнес-модель змінили на Drone-as-a-Service. Команда з’ясовує завдання, сама виїжджає на місце зйомки, виконує геодезичні та польотні роботи, обробляє дані та видає результат, який можна використовувати в бізнес-рішеннях.
Мова не тільки про врожаї. З повітря можна відстежити стан лісових ресурсів, оцінити наслідки стихійних лих, стан доріг, трубопроводів, висотних об’єктів. Наприклад, нині «скіфи» залучають для оцінки руйнувань внаслідок російської навали.
Новий етап
У 2021 році компанія ITEC увійшла до холдингу TECHIIA та змінила назву на
На російське вторгнення Culver Aviation зреагувала швидко. Велика частина команди пілотів з перших днів пішла захищати країну в ЗСУ. Виробництво перевезли на захід країни, зберегли темпи виготовлення «скіфів» під надання послуг. Для соціальної підтримки відкрили безкоштовну школу операторів дронів, яка вже
Робота триває. «Ми чекаємо на дозвіл держави поновити комерційні польоти – це питання економіки та продовольчої безпеки. Також готуємо реліз нового продукту, який переверне уявлення про те, що таке дрон-сервіси», – каже Олександр Даниленко.
Оригінал статті на