До чого готуватися юристам компаній, які виходять у нові юрисдикції: 4 кейси

Роман Родін, директор з юридичних питань міжнародного технологічного холдингу TECHIIA

Розповідає Роман Родін, директор з юридичних питань міжнародного технологічного холдингу TECHIIA.


«Більшість юристів не помічають глибини своєї обмеженості доти, доки їм не доводиться вести бізнес за кордоном», — говорив американський юрист Лі Бухейт.

Для великого бізнесу відкриття іноземних представництв — завжди питання часу. Війна росії проти України також підштовхнула підприємців шукати додаткові ринки. Але чужа юрисдикція — завжди нюанси. Зокрема, будьте готові підходити до розгляду справ з інших етичних позицій. Працювати за кордоном за українськими правилами не вдасться.

Упевнений, що кожен, хто займався юридичним супроводом іноземної компанії, підпишеться під кожним словом Бухейта.

Я з головою відчув свою обмеженість, коли ми почали відкривати дочірні компанії в Азії, на Близькому Сході, у Північній і Південній Америці. Проблема ховалась у відмінності нормативних баз і судових процедур. Виховані в певній системі, українські юристи підходять до вирішення питань з іншого боку, ніж, наприклад, британські та американські колеги.

Розповім про деякі неочевидні складності роботи юристів у міжнародних компаніях.

У нас бізнес влаштований інакше, ніж у них

Якось ми в TECHIIA відкривали чергову компанію в США, і я скинув нашим представникам набір документів, заархівований у форматі zip. У нас zip-файл може відкрити будь-який школяр, а юристи у Штатах не змогли. Вони забили тривогу, і нам довелося видумувати інший спосіб, як надіслати документи.

Цю кумедну ситуацію я згадую кожного разу, коли замислююся про те, наскільки інакше влаштоване життя в нас і в них. Бізнес і все, що з ним пов’язане, теж влаштований інакше. Люди за кордоном максимально лояльні: вони на слово повірять, що ти директор компанії, і без питань відкриють рахунок у банку, але zip-файл не відкриють.

Плануючи відкривати закордонне представництво, прийнято замислюватися про особливості місцевого оподаткування, пошук офісу, налагодження системи збуту. Але повірте моєму досвіду — спершу вам доведеться вирішувати зовсім інші, простіші, але не менш важливі проблеми.

По-хорошому саме з них треба починати. Ось тільки для їх виявлення потрібен час, протягом якого юридичні відділи працюють не так ефективно, як могли б. Тому, виходячи в нові юрисдикції, звертайте увагу на ці дрібниці.

У нас різні системи укладання договорів

У міжнародних холдингах головний офіс знаходиться в одній країні, а регіональні в інших. При цьому юристи завжди працюють за регіональними стандартами, тому що юрист може бути юристом лише у своїй державі.

Українські юристи працюють у рамках кодифікованої доктринальної системи. Ми дуже прискіпливі, бо змушені відповідати величезній кількості законодавчих вимог. Наше законодавство чітко регламентує види договорів, способи їх укладання, повноваження підписантів.

Якщо у нашому договорі вказано рахунок, заплатити на інший не можна. Ніяк. Тому нашим юристам буває складно, коли вони стикаються з нормами юрисдикцій із більш ліберальними вимогами. Наприклад, американці надсилають e-mail і кажуть, що він і є договором. У них прийнятно домовитися в такий спосіб, і це спрощує ведення бізнесу.

Створити з таких різних підходів стандартний дуже складно, а тим більше за короткий термін. Ми не зможемо працювати за американськими правилами, американці не використовуватимуть наших. Українські юристи, хочуть вони того чи ні, змушені дотримуватися певних вимог.

У нашому холдингу є компанії, зареєстровані на Кіпрі. Тамтешнє законодавство передбачає, що договір може бути англійською, а може грецькою. У нас же він має бути тільки українською.

Підписати договір із кіпріотами не проблема, але до банку з таким документом не підеш — там вимагатимуть нотаріального переведення. Банк може стати вирішальним фактором при виборі способу укладання договору.

Ми завжди звертаємо увагу на прописку банку, з якого надходитимуть платежі. Якщо йдеться про кіпрський банк, значить, максимально потрібно враховувати вимоги тамтешнього законодавства та погодити документ із кіпрським банком.

У нас різний підхід до створення реєстрів

Українське кодифіковане законодавство передбачає наявність суворого реєстру установчих документів. Кожна дія має бути внесена до Реєстру – інших варіантів немає.

В інших країнах США, наприклад, таких вимог немає. Непублічні компанії працюють за простішими схемами. Найчастіше реєстр оформляється на розсуд компанії та надається за запитом контролюючих органів. Тож якщо бізнес не виводять на IPO, про жодну систему ведення реєстру і не йдеться.

Така ситуація може спричинити проблему. Будь-який український юрист скаже: якщо немає єдиної системи складання реєстру, будь-який документ можна внести заднім числом. Це не є порушенням.

Але з погляду американців це неприпустимо. Так і статут можна переробити! Позиція іноземних юристів така: якщо це важлива інформація, вона є в реєстрі і її не можна скасувати. Інші документи при необхідності можна просто додати.

Якось я став свідком справжньої юридичної колізії. Наші юристи попросили американського представника внести до Реєстру додаткові документи на описаній вище підставі. Справа — дрібниця, але американський колега відмовився, аргументуючи відмову неможливістю порушити юридичну етику.

Там так просто не заведено. Якби у нас не було єдиної системи ведення реєстру, питання можливості внесення документа заднім числом навіть не стояло би — його внесли б та й край. Але для американців це важливий момент. Вони дбають про свою репутацію, бо репутація — головний капітал юриста.

У нас багато культурних відмінностей

Усі ми виховані в різних традиціях. Те, що для українця є нормальним, в інших країнах може виявитися абсолютно неприйнятним і навпаки. Наприклад, на Кіпрі прийнято працювати в дуже стабільному темпі. Але справжня каверза криється в їхній системі відпусток.

Згадайте, як зазвичай йдуть у відпустку спеціалісти вашої компанії. Швидше за все є людина, яка підмінить іншого на час відсутності колеги. Це логічно і нелогічно одночасно: якщо мене підміняють, швидше за все, не зможуть закривати питання, що перебувають лише в моїй компетенції, а отже, будуть смикати мене у відпустці.

Цю проблему кіпріоти вирішили дуже незвичайним способом — вони йдуть у відпустку всім офісом, і ніхто під час відпочинку нікого не смикає. Прекрасне рішення, але коли кілька тижнів немає зв’язку з нашими кіпрськими контрагентами, робота зупиняється.

Культурні відмінності можуть зіграти з новою компанією у закордонній юрисдикції злий жарт. Ось, наприклад, складаючи звіт, американський юрист повинен показати місця, що викликають у нього питання. Наші можуть нічого не показувати, керуючись принципом «ви не питали, ми не показали». Чому так відбувається?

Справа в тому, що американці та англійці мають лише дві категорії — те, що можна і що не можна. В Україні їх три — те, що можна; те, що не можна; те, що не можна, але за що нічого не буде, а отже можна. Тобто формально юрист може порушувати кодекс, але санкцій за це не передбачено.

Це проблема недосконалості законодавства, завдяки якій у наших юристів з’являється лазівка. Саме тому, відкриваючись у новій юрисдикції компанії, часто звертаються до великих консалтингових компаній. Вони працюють за єдиним стандартом, який самі і напрацювали, витративши на це багато часу. Але якщо супровід здійснюють інхаус юристи, то можуть бути певні проблеми.

Якось ми погоджували один меморандум і обговорювали оподаткування американської сторони. Мова йшла про $50 000. Ми довго спілкувалися й не могли дійти згоди. Зрештою юристи знайшли спосіб клієнту зекономити ці $50 000, але виставили йому рахунок на $150 000. Я здивувався, але колеги пояснили мені, що зробили це не для наживи, а для того щоб зробити все правильно. Така в них ментальність.

Як «приземлити» бізнес на іншу юрисдикцію

Оптимальний варіант — найм локальних консультантів.

Ми в TECHIIA відійшли від практики розбиратися в тонкощах місцевих законодавств за допомогою інтернету. Це як погане маркетингове дослідження, яке не відповідає дійсності. Якщо не залучати місцевих спеціалістів, гарантовано вийде погано.

Особливо погано вийде у специфічних юрисдикціях — наприклад, В’єтнамі. У цій соціалістичній республіці є закон про капіталістичні відносини. Вони мають планову економіку, але компартія намагається якось заробляти, залучати інвестиції, працювати з іноземними компаніями. Для цього такий закон необхідний.

Якщо ви збираєтеся продавати будь-що у В’єтнамі, вам потрібно отримати держстандарт. Це дуже непроста процедура з огляду на факт, що в південно-східній Азії дуже дорогі юристи. Але в намаганнях вирішити питання самостійно ви витратите набагато більше часу і сил. І не факт, що зможете зробити це дешевше.

У кожній юрисдикції багато підводних каменів. Найвірніший спосіб уникнути зайвих проблем — обговорити всі питання з місцевими юристами заздалегідь. Вивчіть з ними нюанси та особливості ринку, і вам не доведеться наступати на юридичні граблі. Навіть один раз.

Оригінал на speka.media.

Подписаться на новости
Последние новости
Culver Aviation и Национальный университет «Львовская политехника» подписали Меморандум о сотрудничестве. Специалисты компании примут участие в подготовке студентов в рамках новой образовательной программы «Беспилотные летательные аппараты», которая в этом году примет первых студентов.
12.08.2022
Компания ENESTECH Software, входящая в холдинг TECHIIA, локализовала на польский язык SENET – платформу для автоматизации компьютерных клубов и киберспортивных арен.
11.08.2022
Chief Operating Officer холдингу TECHIIA Олег Гeменюк стане новим гостем «Штаб-квартири» – проєкту від Delo.ua, який покликаний допомагати українському бізнесу адаптуватися до воєнних реалій, використовуючи досвід провідних підприємців та управлінців.
10.08.2022