Два найголовніших завдання підприємця під час війни

Олег Крот, керівний партнер TECHIIA Holding

Олег Крот, керівний партнер міжнародного холдингу TECHIIA

Цей текст можна було б упакувати у дві короткі тези «Робіть те, що вмієте найкраще» та «Вірте в ЗСУ». Але я хочу зробити кілька більш конкретних акцентів.


Через війну, розв’язану РФ, весь світ змінився до невпізнаваності. Що вже казати про український бізнес — час на обслуговування зріс, доходи скоротилися, співробітники хто де, держава щодня генерує нові правила.

Усі ми змушені розв’язувати величезну кількість завдань і приймати рішення холодною головою, абстрагуючись від важких емоцій. Крім цього, бізнесмени щоденно борються з соціальним тиском, який полягає у несумісних «підіймай економіку» та «йди воюй».

Про два пріоритетні — і взаємопов’язані — завдання українського бізнесмена я і хочу поговорити.

Завдання 1 — допомагати Україні

Після нападу російських військ на Україну мій графік, як і всіх підприємців, сильно змінився. Раніше я працював по дванадцять годин на день, нині — по двадцять. Левова частка часу йде на розв’язання питань, які не стосуються компанії напряму. Бо якщо сьогодні не допомогти Україні вийти з жахів війни, завтра може не бути самої України.

Перші три тижні я взагалі не займався бізнесом. Свої навички використав для налагодження процесів допомоги. Моя роль як керівного партнера — юридична структуризація, вихід на нові ринки — тобто безперервна робота з партнерами. Тепер я знову робив це, тільки для збору коштів і постачання амуніції та обладнання для захисників.

Перші внески ми з Юрою Лазебніковим зробили самі — виклали кількасот мільйонів гривень, щоб подати приклад. Такий принцип благодійності ми сповідуємо вже багато років і ніколи не питали, чи хоче хтось долучитися до наших благодійних ініціатив. Такі прохання роблять людині незручно. Але вторгнення рф змінило мою позицію.

Я використовував різні способи для залучення коштів. Наприклад, одного разу запросив кількох партнерів на зум-конференцію, де були присутні журналісти. Не знаю, як би відреагували мільярдери на заклик допомогти, якби ми розмовляли без свідків. А так вони розуміли, що результати зустрічі можуть бути опубліковані, тому пожертвували круглі суми.

Зазвичай я б ніколи так не вчинив, але війна скасувала багато звичних правил — на кону десятки тисяч життів. Після зустрічей я обов’язково вибачався, але робив акцент на те, що завдяки пожертвам ми врятували багатьох людей. Думаю, що багато хто проходив подібне.

З початку вторгнення багато українських підприємців налагодили допомогу для армії та цивільних. Вони залучили всі свої навички та контакти. Так, вони ефектно виглядали б з автоматом на блокпості, але тоді сотні і тисячі інших воїнів не отримали б бронежилети та каски, не кажучи вже про тепловізори та дрони.

Окрема роль у міжнародного бізнесу. Під час війни він один з небагатьох продовжує заводити гроші в Україну — враховуючи, як багато наших чиновників не знає англійської.

Ніхто навіть приблизно не зможе підрахувати, скільки життів врятували українські бізнесмени, які витрусили зі своїх кишень та залучили через партнерів мільйони доларів на гуманітарні ініціативи.

Але тут є своя небезпека. З нею зустрілися багато українців, які в перші дні, тижні чи місяці витягли всі можливі резерви і в якийсь момент усвідомили, що поповнювати їх нема з чого. Так і я скоро зрозумів, що якщо продовжуватиму в тому ж дусі, скоро допомогу не буде за що організовувати.

Нині в рамках TECHIIA діє окрема команда з 30 людей, які займаються постачаннями, не враховуючи волонтерів, деякі з яких живуть у Європі. Так, я і сьогодні, буває, цілими днями займаюся гуманітаркою: через бюрократію, проблеми з переказами чи помилки в документах, які призводять до затримок на митницях. Але моя ключова компетенція — генерувати бізнес-ідеї, задавати вектор розвитку, насичувати компанії грошима. Про це — другий пункт.

№2 — зберегти бізнес та підвищувати його ефективність

Одразу скажу, що я глибоко поважаю і підтримую рішення колег-підприємців про те, щоб захищати свою країну зі зброєю в руках. Що я не підтримую — так це масові заклики кидати все та йти на фронт. Особливо, якщо від вас залежить доля десятків, сотень, тисяч співробітників.

Під час війни бізнес переходить на такі ж рейки, як і армія. Посилений вертикальний контроль, швидка реакція на зміни, розконсервування резервів (якщо ви, звісно, їх підготували). Власник — головнокомандувач, топменеджери — генерали. Разом вони складають кістяк бізнесу, скріплюють команду та задають їй напрямок навіть під час повного безладу.

Цим ми в холдингу і займалися на початку вторгнення — налаштовували систему під буремну реальність. Треба було евакуювати частину ключових спеціалістів — наприклад, тих, які забезпечували зв’язки з банками. З цим було складно, тому що дехто не хотів виїжджати. Доводилося пояснювати, що вони роблять важливу роботу і, залишаючись під обстрілами, обмежені в діях, будуть працювати неефективно.

Ефективність — найважливіша характеристика спеціаліста та компанії під час війни. Про яку результативність може йти мова, коли емоції зашкалюють, а навколо гинуть люди? У такі моменти необхідно нагадати людям, у чому їхня суперсила, щоб вони перестали себе соромити й займалися своєю справою. Те саме варто нагадати і собі.

Стимулювати ефективність можна по-різному. Комусь для роботи на повну необхідне спокійне середовище, комусь — впевненість у безпеці близьких. Усім — чітке розуміння свого місця в ланцюжку користі.

Скоро ми побачили результат. Наприклад, раніше наш фінансовий директор спілкувався з іноземними банками з Києва, а нині особисто зустрічається з ними за кордоном, прискорюючи та спрощуючи відкриття рахунків, міжнародні перекази, зокрема і кошти на гуманітарну допомогу, які проходять через нашу ГО «Фундація Течія». Так через обставини ми втілили максимальний Know Your Customer.

Перед нами всіма стоїть завдання максимально підтримати дієздатність компаній і таким чином наблизити завершення війни. Бізнес, що може прогодувати себе, генерує податки, з яких фінансуються Збройні сили. Платить зарплати, які співробітники витрачають на підтримку себе та своєї родини, вливають у місцевий бюджет, донатять на тепловізор для друга або порятунок покинутих домашніх тварин.

Є розповсюджена думка, що патріотизм проявляється в здатності пожертвувати собою заради інших. Як на мене, це далеко не вичерпне визначення. Самопожертва — якість, з якою можна виграти окремий бій, але не війну. Для перемоги потрібна злагоджена робота людей, які вміють робити свою справу круто.

А після перемоги нам ще відбудовуватися. Думати про це треба вже зараз — створювати інфраструктуру, розвивати економіку, готувати інвестиції. У співпраці з владою розробляти нові податкові механізми, які б дозволили швидко заводити в країну кошти з усього світу.

Якщо ви думаєте, що ми переможемо, сядемо на п’яту точку, й весь світ почне заливати Україну грошима — даремно. Поважають і підтримують лише сильного партнера. Сильного військово та економічно. Перше вже забезпечили наші ЗСУ. Друге — справа підприємців.

Оригінал статті на epravda.com.ua

Підписатися на новини
Останні новини
Culver Aviation та Національний університет «Львівська Політехніка» підписали Меморандум про співпрацю. Спеціалісти компанії долучаться до підготовки студентів в рамках нової освітньої програми «Безпілотні літальні апарати», яка цьогоріч прийме перших студентів.
12.08.2022
Компанія ENESTECH Software, що входить до холдингу TECHIIA, локалізувала на польську мову SENET – платформу для автоматизації комп’ютерних клубів та кіберспортивних арен.
11.08.2022
Chief Operating Officer холдингу TECHIIA Олег Гeменюк стане новим гостем «Штаб-квартири» – проєкту від Delo.ua, який покликаний допомагати українському бізнесу адаптуватися до воєнних реалій, використовуючи досвід провідних підприємців та управлінців.
10.08.2022