Меню

Азія і Європа: Глобалізація vs Консерватизм

Новий уряд України щосили заявляє про необхідність побудови цифрової держави. Така необхідність назріла давно, разом з тим, модель розвитку і підтримки цифрової системи може бути різною. І якщо в тему копнути глибше, то виявиться, що Європа вже давно відстає в технологічному розвитку від США і Китаю. Так з якої країни Україні слід брати приклад?


За останні десятиріччя в Європі не з'явилося жодної компанії, яка могла б хоч трохи конкурувати із такими всесвітньо відомими гігантами, як Tencent, Huawei, Apple, Microsoft або Facebook. Європейські банки не можуть похвалитися доступністю великого переліку послуг через мобільні додатки або веб-інтерфейси, в той час як в Індії відкрити рахунок в банку і обслуговувати його можна через інтернет в будь-якому віддаленому селищі. У Європі так і не з'явилося країни або міста, які б мали статус інноваційного або привабливого для розвитку стартапів.

Так, уряд швейцарського міста Цуг, де оподаткування корпорацій становить всього 14%, заявило про запуск Crypto Valley — екосистеми, створеної для управління криптовалютою і яка є блокчейновим аналогом Кремнієвої долини. Це свого роду кластер компаній і фондів, які займаються розробками в сфері криптовалюти і блокчейн-технологій. Але поки світ тільки спостерігає за розвитком цієї платформи. Замість цього Ізраїль вже відомий в світі як «країна стартапів», що приваблює мільйони доларів і надає робочі місця технічним фахівцям.

Україна знаходиться на етапі, коли ми ще можемо вибрати свій вектор розвитку. Географічне розташування (near-shore) дає нам переваги як країни, що знаходиться в центрі Європи, так і біля ринків Азії.

«Дефіцит технічних фахівців в світі буде тільки зростати. Україна вже користується попитом на таланти, експортуючи IT-послуги. Щоб отримати вище додану вартість, ми можемо експортувати готові рішення, які коштують дорожче», — ділиться Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA.

Побудова екосистеми навколо стартапів, IT-продуктів і того ж аутсорсу дасть Україні ті переваги, в яких вона сьогодні гостро потребує. А саме: переваги в залученні експортних грошей, інвестиції в економіку і робочі місця. Яким чином азіатським країнам вдалося обійти Європу в технологічній сфері, і як цей досвід ми можемо використовувати в Україні — розберемо по пунктах:

Кадровий голод

Європа заявляє про великий дефіцит IT-фахівців. До 2020 року очікують дефіцит в 526 000 ІТ-фахівців, згідно зі звітом Eurostat Labour Force Survey. Європа активно пропагує релокацію українських фахівців, але останні їхати не поспішають: рівень зарплат розробників в Європі і Україні приблизно однаковий, а податки і ціни в нашій країні істотно нижче. Європейські країни залучали б і фахівців з Азії, але ті їхати теж не поспішають. Причина тому — європейці не готові платити.


У 2018 році Азіатсько-Тихоокеанський регіон обігнав Європу по зарплатах в IT-сфері. Фахівці в Азії заробляють в середньому від $75 000 до $100 000 на рік, тоді як в Європі — від $50 000 до $75 000, з'ясувала американська компанія Puppet за результатами опитування трьох тисяч IT-співробітників (дослідження опублікувало агентство CNBC). Надія у Європи залишається на українців і вихідців зі Східної Європи, або ж доведеться піднімати зарплати. У свою чергу Азія щосили нарощує свою IT-армію ще зі шкільної лави.

Система освіти

Європа (і США) лідирують у світі за кількістю лауреатів Нобелівських премій і саме вони є «першовідкривачами» найважливіших теорій.


Система вищої освіти в Китаю містить університети, коледжі та професійні вищі школи. Їх особливість — чітка спеціалізація. Тут немає єдиних і обов'язкових до вивчення програм, а в програмах ВНЗ значно переважають технічні і прикладні дисципліни. Гуманітарії в Китаю — відносно мала частина студентства.

У 2000 році в Китаю півмільйона студентів отримали ступінь бакалавра, в 2010 році вже півтора мільйона, а в 2015 — два з половиною. Ситуація майже така ж в Європі, але варто враховувати, що це одна країна проти цілої групи країн. Велика кількість висококваліфікованих технічних фахівців можуть задовольнити попит технологічних компаній і стартапів в персоналі.

Схожа ситуація з Індією — щорічно дипломи інженерів отримують понад півтора мільйона молодих індійців. Ще стільки ж програмістів в Індії називають себе самоучками. Знання декількох мов програмування майже гарантовано забезпечує роботою — внутрішній ринок зростає як на дріжджах. До 2020-го в самій Індії налічуватиметься 730 мільйонів користувачів інтернету.

Виходячи з Science and Engineering Indicators Report (2016), Індія і Китай забезпечують 46,4% бакалаврів з технічними спеціальностями в світі, а до 2030 року на дві країни припадатиме дві третини всіх технарів в світі. Для порівняння, США випускає 9,2% бакалаврів із технічними спеціальностями, а Європейський Союз — 11,5%.

У порівнянні — в топ-1000 ВНЗ світу 42 університету з Індії і 5 — з України. Багато індійських студентів обирають освіту за кордоном — тільки в США на інженерів вчаться близько 150 000 студентів з Індії, а українських студентів за кордоном всього 27 000.


Так, можна сперечатися з приводу якості «індійського коду», але Індія прикладає все більше зусиль, щоб код відповідав очікуванням замовників. І роблять це досить успішно: про це свідчать повторні контракти.

Хороші новини для України — тут щорічно готують технічних фахівців 402 ВНЗ, у порівнянні з 621 в Індії. Якість базової технічної освіти в Україні дуже висока. Для порівняння — тільки 7% випускників індійських ВНЗ готові приступити до роботи відразу після навчання. В Україні ж випускаються близько 15 000 технічних фахівців, ще приблизно стільки ж готують освітні курси.

Українські компанії-роботодавці в IT-сфері зацікавлені в залученні фахівців високого рівня з досвідом роботи від 3-х років. 30 000 випускників зможуть наповнити ринок тільки в перспективі декількох років, коли їх рівень знань і практики буде відповідати очікуванням роботодавця.

«Дефіцит технічних фахівців в світі буде тільки зростати. Україна вже користується попитом на таланти, експортуючи IT-послуги. Щоб отримати вище додану вартість, ми можемо експортувати готові рішення, які коштують дорожче», — ділиться Юрій Лазебніков, керуючий партнер холдингу TECHIIA.
«Про конкурентоспроможність українських IT-фахівців говорить статистика: експорт комп'ютерних послуг за 6 місяців поточного року виріс на третину до рівня $1,64 млрд. Серед головних замовників — США і країни ЄС. Цьому сприяє як високий потенціал людського капіталу, так і конкурентоспроможна ціна українських розробок на світовому ринку. Пул українських IT-фахівців — це 172 000 розробників, більшість з яких мають вищу освіту і знають англійську мову на рівні Intermediate і вище. У той же час сприятлива податкова система дає можливість встановлювати конкурентну ціну на українські IT-розробки на світовому ринку», — говорить Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine.

Mind-set

Як би не намагалися китайські та індійські ВНЗ готувати кращих фахівців, стиль мислення китайців та індійців істотно відрізняється від європейського і американського. Тут виграють українці, які близькі за менталітетом до європейців, ідейні та працьовиті, до того ж вони ментально легко знаходять спільну мову і з американцями, і з азіатами.

«Українські фахівці, які працюють на глобальний ринок, можуть легко зрозуміти і європейців, і казахів. Наприклад, при адаптації рішення для комп'ютерних парків Senet для різних ринків ми рідко стикаємося з труднощами розуміння потреб замовників. Українці демонструють дивовижну здатність вести переговори і знаходити правильні рішення», — розповідає керуючий директор Enestech Software Алієв Ельчин про працездатності розробників.

Офіси і коворкінги

В Індії пропозицію по комерційній нерухомості зростає разом з бізнесом. У Бангалорі як центрі розвитку IT-бізнесу Індії тільки за 2018 зареєстрували 1 200 з 7 000 стартапів, які там працюють (звіт NASSCOM за 2018 рік). При цьому, згідно зі звітом JLL, тільки стартапи та IT-компанії зайняли офіси площею в 7,3 млн кв. м за перші дев'ять місяців 2018 року. Судіть самі — кудись треба посадити хоча б 228 000 співробітників найбільшої IT-аутсорсингової компанії Infosys.


Попит на офіси в Україні вже перевищує пропозицію. Основний попит на офісному ринку формують IT-компанії, частка вільних площ тільки за січень-березень зменшилася з 7,6% до 7,2%. Ринок знаходиться на стороні орендодавця. Чи будуть нові бізнес-центри? У 2019 забудовники обіцяють ввести в експлуатацію близько 100 000 кв. м. У офісних центрах, де сконцентровані стартапи та IT-компанії (в тому ж UNIT.City) вакантних площ практично не буває, а їх вартість досить висока.

Дмитро проводить аналогію із світлофором і каже, що Київ — це ще жовте світло на ринку нерухомості, а Львів і Харків — вже червоний: «У Львові та Харкові переобладнують старі заводи під бізнес-центри, але вони низької якості. У Львові планують побудувати IT-Park: до будівництва ще не приступили, а всі місця під офіси вже розкуплені наперед. У невеликих містах, наприклад, Івано-Франківську чи Рівному, також дефіцит якісної офісної інфраструктури. Бізнес-центри орієнтовані на економіку всього міста, тому великі міста — більш привабливі», — говорить Дмитро Овчаренко.

Тому, якщо ми плануємо розвивати економіку країни в цілому, то варто звернути увагу і на ринок комерційної нерухомості в Україні, а не тільки на сферу високих технологій.

«Наші розробники конкурують на світовому ринку з американцями, азіатів навіть не беремо до уваги через невисоку якість їх роботи. Але це не означає, що їх потрібно скидати з рахунків — та ж Індія впевнено переводить кількість в якість і через пару років ніхто вже не буде говорити всує про «індійський код», — розмірковує Олег Крот, керуючий партнер холдингу TECHIIA.

Підтримка держави

В Індії створені особливі умови для IT-галузі. Компанії, що експортують послуги розробки програмного забезпечення, не платять податок на прибуток і податок на майно перші 5 років, перші 10 років — податок з продажів. Наступні 5 років платять тільки 50% податку на прибуток, при реінвестуванні в основну діяльність знижка продовжується ще на 5 років.

ІТ-компанії платять за електроенергію за зниженими тарифами і мають преференції при будівництві інфраструктури і найманні фахівців в ІТ-парках. Держава в 2014 році оголосило спеціальну програму «Цифрова Індія», яка спрямована на розвиток цифрової індустрії і створення економіки знань. Ефективність програми висока — тільки Electronic City в Бангалорі генерує оборот в 167 мільярдів доларів на рік і формує близько 8% ВВП країни.


Галузь аутсорсингового програмування не вимоглива до масштабного імпорту і вливань величезного капіталу, разом з тим — приносить експортну виручку і створює реальні робочі місця. Це і дало можливість Індії створити з нуля нову галузь і наростити величезний обсяг зовнішньоекономічного обороту.

У Китаю не тільки ІТ, а й все виробництво діє в рамках державної програми. Станом на вересень 2019 року, ВВП на душу населення в Китаю все ще становить лише одну третину від ВВП на душу населення США, і близько 44% від ВВП Євросоюзу. А ВВП на душу населення в Індії становить всього близько 20% від ВВП Євросоюзу. Але з 2000 року розрив різко скоротився. Згідно з визначенням Світового банку, багато азіатських економік перейшли до середнього і високого рівня прибутку.

Підтримка розвитку IT-інновацій Євросоюзу стратегічна, включає в себе і програму Horizon 2020 року, і стимулювання державних закупівель, і поліпшення регуляторних умов для інновацій за допомогою заходів для стартапів, і розвиток кластерів для стимулювання інновацій малого і середнього бізнесу. Результати будуть зрозумілі вже в цьому році, а поки що істотних проривів на ринку інформаційних технологій Європа не показує.

В Україні говорять про необхідність підтримки і розвитку ІТ-галузі з боку держави вже давно, і деякі кроки в цьому напрямку вже робляться: розглядається можливість спеціальних умов оподаткування, роботи за контрактом із ІТ-підприємцями, кажуть про цілу програму «Цифрова Україна», яку планують анонсувати ще в цьому році.

Інвестиції

Інвестиції в інновації залежать від багатьох факторів. Поки що Україна для світу є країною ІТ-сервісу (близько 70% компаній надають послуги розробки програмного забезпечення на замовлення) і ідей для стартапів. «Інвестиції» у вигляді зарплат розробникам також не можна розглядати в довгу. Україна не може дати клієнтам послуги аутсорсингу нижче ціни Індії та Китаю.

Україна може дати якість ІТ-послуг, і на наших розробників є попит.

«Наші розробники конкурують на світовому ринку з американцями, азіатів навіть не беремо до уваги через невисоку якість їх роботи. Але це не означає, що їх потрібно скидати з рахунків — та ж Індія впевнено переводить кількість в якість і через пару років ніхто вже не буде говорити всує про «індійський код», — розмірковує Олег Крот, керуючий партнер холдингу TECHIIA.

Олег Крот вважає, що замість того, щоб розслаблятися, українцям слід замислитися над залученням інвестицій у великі інноваційні проекти, які будуть нести цінність як власній країні, так і світу.

Виконавчий директор IT Ukraine Костянтин Васюк вважає: «Для того, щоб відірватися від країн-конкурентів, Україні потрібно просувати інновації на державному рівні: розвивати R&D-центри і забезпечувати комфортне середовище для IT-бізнесу. Так, проект “Держава в смартфоні” може створити внутрішній попит на IT-продукти і сервіси».

Дорожче коштують ідеї і стартапи, а для їх розвитку необхідно залучати зовнішні інвестиції. В Україні поки що немає умов, щоб стартапи залишалися українськими, при цьому залучали зовнішні гроші і працювали в країні. Продуктові компанії, що вийшли з України, йшли однаковим шляхом: ідею придумували в Україні, компанію (і продукт) реєстрували в США, там же залучали інвестиції.

Розробка продукту (R&D), як правило, залишається в Україні, це значить, що ми отримуємо вигоду, яка обчислюється виключно зарплатою залучених розробників. Багато хто чув про успішне залучення інвестицій українськими Petcube, Preply, Concepter, Competera, Grammarly і Kwambio. На жаль, все мільйони доларів працюють на США, а не Україну.

Раунди інвестицій в Європі в рази менше, ніж в США і Китаю. Навіть якщо у європейських компаній є геніальні ідеї для стартапів, вони звертаються за фінансуванням за кордоном. Найуспішнішими в цьому плані можна назвати таких європейських кандидатів як Spotify, Zalando, Delivery Hero і Just Eat. Але і сумарно їх капіталізація навіть близько не добереться до жодного з серйозних гравців.

Китай інвестує державні кошти в розробку інновацій, розвиток IT-освіти. У Китаю вже з'являються надлишки державних грошей, і Піднебесна активно їх вкладає в інновації по всьому світу — інвестиції $5 млн в ізраїльські стартапи, покупка частини канадської майнінгової компанії, інвестування $100 млн в геймінговую компанію Grinding Gear Games з Нової Зеландії і т.д.

Окремо варто торкнутися питань роботи судової системи, стабільності держави в умовах війни на Сході, але їх рішення вимагає тривалого часу. Проте, рішення цих питань позитивно б вплинуло не тільки на ІТ-галузь, а й в цілому на весь бізнес в країні.

Україна

Маючи унікальне географічне розташування, сильну базову освіту в ВНЗ, талановитих фахівців і низьке оподаткування для ІТ-галузі, Україна має всі передумови скористатися низькою динамікою розвитку ІТ-індустрії в Європі і (поки що) невисокою якістю наданих послуг з розробки ПЗ в Азії і стати країною, що експортує не лише ІТ-сервіс, а й інновації в цілому.

Незважаючи на мінімальну підтримку держави в питаннях розвитку ІТ-галузі, українські компанії показують приклад експорту інновацій.

«Ми починали з впровадження власного софту в одному комп'ютерному клубі в 2014 році, потім в його мережі. За 4 минулі роки ми наростили базу клієнтів в 25 країнах світу, — розповідає керуючий директор української компанії Enestech Software Алієв Ельчин, — Нашим програмно-апаратним комплексом Senet користуються кілька мільйонів людей в комп'ютерних клубах, кіберспортивних центрах, інтернет-клубах і кафе. Такий інтерес до продукту викликаний нашими можливостями швидко його масштабувати і адаптувати під різні ринки. Всі розробки по продукту ведуться в Україні нашими фахівцями, яких близько ста».


Українські стартапи в 2018 році залучили понад $290 млн, в 2017 — $217 млн інвестицій, що на 231% більше, ніж в 2016 році. Серед успішних українських стартапів останнього часу виділяють компанію Litnet.com, яка продає 2,5 млн книг на рік, вони отримали $330 000 інвестицій. А в серпні 2019 року українська компанія PDFfiller залучила близько $30 млн і змінила назву на airSlate. Одними з інвесторів виступили General Catalyst, що в тому числі інвестують в Airbnb, HubSpot, Snap і Stripe. Також цього літа в українській стартап MyCredit, який оцінюють в $20 млн, інвестували $3 млн.

Україна може вибрати власний вектор розвитку IТ-індустрії, конкурувати на глобальному ринку з Європою, США та Азією і створювати власну цінність.



Підписатися на новини
Останні новини
Сучасний апарат штучної вентиляції легень вартістю 1,2 млн грн незабаром з’явиться у Київській міській клінічній лікарні №9.
31.03.2020
Компанія WePlay! Esports, яка входить в холдинг TECHIIA, провела кіберспортивний онлайн-марафон WeSave! Charity Play з Dota 2.
31.03.2020
Кіберспорт проти коронавірусу. WePlay! Esports, яка є частиною холдингу TECHIIA, проводить WeSave! Charity Play – міжнародний благодійний турнір з Dota 2.
20.03.2020