Фото: , керуючий партнер холдингу TECHIIA
Українському бізнесу будь-якого масштабу не час сумувати та скаржитися на ковід. Час виходити у світ. Літаки зробили його маленьким, провідні технологічні компанії – доступним настільки, що середній український підприємець може заробляти в сотні разів більше. Як?
Ідея коштує нуль.
У студентські роки я цього не знав, тому час від часу ділився своїми ідеями зі знайомими бізнесменами. Вони дипломатично кивали, але ніхто не поспішав створювати зі мною компанію. Потім виявилося, що все, що я запропонував, втілили в життя і гарненько на цьому заробили. Авторські для мене не були передбачені. Спершу я засмутився. Але з часом зрозумів, що не варто перейматися через ідеї. Якби я промовчав, вони би просто вмерли, ніхто б не заробив.
А що ж коштує не нуль?
У цій історії мені слід було зробити те, що сьогодні ми вимагаємо від кожного, хто приходить до нас з партнером зі своєю пропозицією. Це Proof of Concept – практичний доказ того, що твоя ідея життєздатна.
Завдання того, хто пропонує, – створити інфраструктуру, протестувати, визначити дієві та недієві складові. Якщо це додаток – потрібна команда, яка почне його розробляти, шукати варіанти доставки продукту на ринок. Якщо це фізичний товар – усе те ж саме.
Ми не будемо інвестувати в повітря чи красиві слова. Для початку в ідею повинні інвестувати ви – свої час, зусилля і, звичайно, гроші. Гроші не космічні. Proof of Concept не вимагає сум з великою кількістю нулів, декількох тисяч доларів може вистачити. А заробити їх можна і потрібно в Україні.
Країна можливостей
Україна – Дикий Захід у кращому значенні слова. Компанії, які нам подобаються, наприклад, Wells Fargo, починали свій шлях в 19 столітті в США. Тоді людина перетинала величезну країну з товаром, її могли пограбувати на кожному розі – і це ще не найгірша перспектива. Наші співвітчизники можуть користуватися значно кращою екосистемою, ніж перші Моргани й Рокфеллери.
Сталі економіки світу мають детально прописані правила, і це не завжди добре. В Україні ми самі встановлюємо правила, можемо нестандартно обійти перепони, головне – відсутність жорсткого регулювання. Нам пощастило ще й тому, що ми живемо в країні з дуже дешевим і продуктивним ринком праці. Україна легко може конкурувати з Китаєм: година роботи фахівця нижча, а якість помітно вища. І не варто сприймати цей пункт як спробу експлуатувати українців у сумнівних економічних умовах. Я закликаю вкладати сюди гроші, які поліпшать якість життя людей з високою кваліфікацією.
Наступний крок – подивитися на захід і на схід. Мінімальні зарплати наших більш економічно розвинених сусідів перевищують українські в 10, а деякі в 100 разів. Їм потрібні ваші товари та послуги! Знаєте, чому? Тому що в США, наприклад, 80% купівельних запитів відбувається не в Google, а в пошуковому рядку Amazon. Люди шукають одяг, електроніку, іграшки, меблі... Тестуйте свою ідею в Україні просто тому, що це дешево і якісно. Вибудовуйте інфраструктуру свого проекту тут з тих же причин. Щойно почало виходити, дивіться в бік світового e-commerce.
Вихід у світ
Приїжджаючи до Києва, я зустрічаю виробників, які дають таку якість, що могла б принести їм мільйони доларів замість сотень тисяч гривень. Для порівняння, середня каліфорнійська компанія з 4-5 осіб, що грамотно просуває лінійку товарів, має оборот $12 млн у квартал. Таких людей десятки тисяч. Просто зітріть ці лінії на карті, світ помітно змінився з часу вивчення вами географії у школі.
Що ж заважає нашим підприємцям зробити цей заповітний крок до мільйонів? Найчастіше справа у страху або ліні. Потрібно не просто вийти із зони комфорту – вам доведеться відбігти від неї і кинутися у вир знайомств та інформації.
Перші кроки стандартні. Їдемо в країну цікавого для нас ринку, шукаємо профільних юристів, вивчаємо особливості банківської системи в частині роботи рахунків і бухгалтерії, знаходимо менеджера, якому ми не довіряємо як самому собі, але який відкриє для нас новий світ глобального e-commerce. Щоб зрозуміти, як усе влаштовано, знадобиться не більше місяця, вивести продукт на їхній ринок – не більше 6 місяців. Якщо у вас є $10 000, цього достатньо для старту, і ці гроші ви без проблем заробите в Україні.
Сумнівні принципи
Якщо останній пункт викликає питання, варто задуматися, чи є підприємництво вашим покликанням і станом душі. Підприємцю весь час мало, він шукає нове.
Іноді люди прикриваються цінностями, принципами, виправдовуючи свої обмеження: я люблю своє місто, хочу працювати тільки в ньому. Так справа не піде. Ви або любите своє місто, або любите гроші? Повірте, наявність значних ресурсів дозволить вам проявити почуття конкретними справами. А цінності – поняття дуже нестатичне. З доходом $1000 на місяць вони одні, а при $100 000 – зовсім інші. Як і можливості.
У мене є знайомий, який принципово не вживає алкоголь. Але одного разу він потрапив за стіл, за яким вирішувалася доля угоди з семизначним числом – і виявилося, що випити можна. “А як же принципи?” – запитав його я. Він відмахнувся: “Це потім, після угоди”. Але якщо у принципів є ціновий поріг, то це називається не так. Виходить, що їх немає – є ситуативний вибір.
Так, я не вірю в “залізобетонні” принципи. Я вірю в етику та репутацію, яка дозволяє довго й успішно працювати на обраному ринку. Зацикленість на переконаннях, продукті, філософії – дурниці. Підприємництво – це про прибуток. Гроші – головна міра успіху для всіх, художник ти чи інженер. Це наркотик, на якому ми всі сидимо. Цинічно? Можливо. Я вважаю за краще називати це здоровим глуздом.
Оригінал статті на
