Меню

​8 технологічних революцій України. Революція перша: швидкісний інтернет

Пам'ятаєте огидне пищання старих dial up модемів? Ось і ми майже не пам'ятаємо.

А адже в світі швидкісного інтернету Україна живе менше 20 років. Liga.net починає спільний з холдингом TECHIIA проект про вісім найбільших технологічних революцій в Україні. І першою з права може бути поява високошвидкісного інтернету. Як це сталося, і хто на цьому зміг заробити?


Без Інтернету життя було б іншим. Хоча чому «було б», адже воно і було. Інше. Всі ми пам'ятаємо дорогі дзвінки родичам за кордон з домашніх телефонів, а то і пошти, оплату в маркетах тільки готівкою, відсутність соцмереж. Швидке впровадження технологій в життя українців стало можливим саме завдяки Інтернету.

«Кіберспорт почав активно розвиватися, коли стало можливо з'єднувати комп'ютери між собою в єдину мережу. Локальні мережі нібито були створені для ігор — усувають відстань між гравцями, створюють відчуття присутності в моменті, дають можливість відстежувати результат в реальному часі», — Юрій Лазебніков.

Те, що World Wide Web — головна техреволюція сторіччя — ніхто не сумнівається. Але за роки незалежності в Україні сталося ще кілька більш локальних технологічних революцій, які можна охарактеризувати одним словосполученням — стрімке прискорення.

«Сьогодні технологічна революція відбувається не так стрімко, але все ж покоління мобільного зв'язку постійно оновлюються: 4G досить швидко змінило 3G, а епоха інтернету речей (IoT) настала взагалі майже непомітно. У 1990-ті роки динаміка була більш відчутною: ми спостерігали як dial-up підключення до Інтернету прийшло на зміну підключенню до кабельної мережі на 100 Мбіт за майже десять років. І це було проривом!», — згадує керуючий партнер холдингу TECHIIA Юрій Лазебніков.

Стрибок з сотні кілобіт в секунду до сотень мегабіт в секунду менше ніж за 10 років змогли забезпечити оптоволоконні мережі. Їх будували багато інтернет-ентузіастів в спальних районах. Вони й гадки не мали, що домашні мережі стануть згодом частиною великих інтернет-провайдерів.

Як все починалося?

Перші домашні мережі з'явилися в 1994-1996 роках. Вони створювалися ентузіастами для спілкування або ж для комп'ютерних ігор, щоб грати по мережі.

«Кіберспорт почав активно розвиватися, коли стало можливо з'єднувати комп'ютери між собою в єдину мережу. Локальні мережі нібито були створені для ігор — усувають відстань між гравцями, створюють відчуття присутності в моменті, дають можливість відстежувати результат в реальному часі», — вважає Юрій Лазебніков. Він знає, про що говорить — адже в холдинг TECHIIA входить кіберспортивна компанія WePlay! Esports.

Такі мережі виходу в зовнішній світ не мали. Вони об'єднували кілька комп'ютерів в одному під'їзді багатоквартирного будинку або гуртожитку. В кінці минулого сторіччя кількість інтернет-абонентів навіть у Києві не перевищувало 10 тисяч, а обслуговували їх майже 50 провайдерів.


Згодом невеликі сітки об'єднувалися і перетворювалися в провайдерів з розгалуженою домашньою інфраструктурою.

«Повітрянки» — кабелі, перекинуті від одного даху до іншого, світчи (комутаційне обладнання) на горищах або ж в підвалах, — так виглядали перші домашні мережі в кінці 90-х. Особисті контакти з представниками ЖЕКів були дуже в ціні, так як все це «обладнання» розміщувалося нелегально, а їх збереження забезпечували звичайні «ангарні» замки. При цьому такі «домашні мережі» дали можливість першим фанатам комп'ютерних ігор спробувати смак перемоги з реальними суперниками, в той час як виробники ігор щосили вдосконалювали графіку і наповнення.

Тут потрібно сказати, що провайдинговий бізнес в Україні не ліцензується зараз, і не ліцензувався тоді. Це зменшувало поріг виходу на ринок провайдерам «домашніх мереж» і створювало конкурентне середовище. А це означає, що за місце під сонцем можна було поборотися будь-якому і кожному.

«Один будинок — одна мережа, загальний інтернет, чат мережі, файлообмінник dc++. Ех, був час. Потім почалися об'єднання будинків у великі мережі. Оптику могли не всі собі дозволити, тому логічно, що довелося об'єднуватися», — згадує СЕО інтернет-провайдера «Павутина» Олександр Арутюнян.


Прихід великих

Сергій Бойко, екс-президент «Волі» згадує, як в Києві в нульових почався більш-менш великий організований інтернет-бізнес.

«У 2000-2001 роках було побудовано перше оптоволоконное кільце, що охопило всі райони міста Києва», — говорить він. Цей елемент інфраструктури був надто важливий, так як локальні домашні інтернет-мережі не могли дати швидкісний вихід ні в український сегмент інтернету, ні тим більше в міжнародний.

Іншими словами, була побудована міська транспортна мережа для трафіку.

«У 2002 році на базі придбаних підприємств була створена компанія “Воля”, а в 2003 році вперше з’явився високошвидкісний (128/256 Кбіт/сек) доступ по всьому правому березі Києва», — уточнює він.

У період з 2004 по 2008 роки у перших провайдерів швидкісного інтернету швидко росли доходи. Ціни на цю послугу стають доступними масовому користувачеві і не перевищують 100 грн в місяць при курсі долара до гривні 1:5.

Лідерство на столичному ринку завоювала «Воля», що надає інтернет-доступ на базі технології DOCSIS, а в інших містах був сильний «Укртелеком», який працював під ТМ «ОГО!» На ADSL. У 2006 році «Воля» почала експансію в регіони, скуповуючи там кабельних провайдерів. На ринку швидкісного інтернету з'явилося два великих конкурента.


Остання барикада

Але на ринок почало підтягатися все більше дрібних гравців. Адже ще одна стіна була зруйнована. Оптовий трафік став різко дешевшати. СОО DATA-IX UA Дмитро Веренич згадує, що в 2003 році тарифи на оптовий інтернет для самих провайдерів були високими — $2-3 тисячі за Мбіт/cек.

«Але в 2005 році “Укртелеком” вводить тариф Мережевий транзит”, при якому ціна на 1 Мб оптового інтернету склала $ 330 за ринковою $ 600-1000», — згадує він.

Так трафік став набагато доступнішим.

Великі об'єднання домашніх мереж, які почали надавати послуги на базі технології оптика до будинку (Fiber-to-the-Building, FTTB), стали все частіше заявляти про себе і явно псувати нерви «Укртелекому» і «Волі».

Оптика дозволяла новакам надавати набагато більшу швидкість. І з'явилося поняття «безліміт». Качай скільки завгодно на швидкості до 100 Мбіт. Хоча за фактом швидкісні можливості виходу і входу трафіку за кордон у локальних провайдерів були куди більш скромними. Але про це в маркетингових комунікаціях з клієнтами ніхто не говорив.


Прийшли гроші

Якщо на початку нульових це були просто домомережі, то в другій половині першого десятиріччя FTTB-провайдери навчилися залучати інвестиції. У них з'явилися гроші на експансію, що ще більше налякало лідерів ринку.

У 2007 році телекомхолдинг FTH Corvette Telecom купує більше 50% київського інтернет-провайдера IPnet. Тоді було оголошено про дуже велику, як для того часу, суму інвестицій в інтернет — $10 млн.

У 2007 році про свій FTTB проект заявляє і «Голден Телеком», що став згодом частиною «Київстару».

У 2007 році Sigma Bleyzer привернула додаткові інвестиції в свій кабельного бізнес — «Воля» — в розмірі близько $200 млн від фонду Providence Equity Partners.

У 2008 році Horizon Capital викупив частку, рівну приблизно 30%, в операторі «Датагруп».

Зараз вона становить близько 70%.

«Недорогий доступ до швидкісного інтернету і економічний підйом в 2005-2008 роках викликав справжній бум інтересу до кіберспорту. Багато людей вже могли дозволити собі комп'ютери для відеоігор або йшли в комп'ютерні клуби, популярність яких тоді сильно зросла. Люди приходили в інтернет-кафе не тільки пограти, але і поспілкуватися один з одним, створювалися цілі клани гравців. Саме в 2006-му ми з партнером Олегом Кротом створили свій перший клуб, який потім виріс в бізнес, основою якого є кіберспорт», — розповідає Юрій Лазебніков.

І до нових зустрічей

Золотий вік інтернету закінчився в 2009 році, з приходом економічної кризи.

Він сильно знецінив активи, які отримали вкладення в доларах. Адже чек за послуги залишився в гривні, а гривня помітно впала по відношенню до долара.

Близько п'яти років знадобилося на те, щоб на ринку швидкісного інтернету набрала чинності друга хвиля — експансія оптики в регіони. Тут уже не було стрімкого прискорення. Оператори і донині поступово нарощують покриття в малих населених пунктах. А черговий уряд обіцяє подолати цифровий розрив.


Що принесла ера оптоволоконного інтернету?

Тут відповідь буде очевидною. Оптика дала прискорення, яке спростило комунікації. Зблизило українців між собою, дозволило їм спілкуватися із зовнішнім світом. Месенджер ICQ замінив відео-скайп, допотопні чати замінили соцмережі і YouTube з тоннами інтернет-трафіку. Стало можливим не тільки грати у відеоігри з сусідом, а й виходити на кіберспортивні турніри — з дому або з інтернет-кафе.

Наступна ера, яка наступила після 2010 року, однозначно стала ерою відео.

І домашні мережі зіграли тут далеко не останню роль. Зусилля ентузіастів, віра інвесторів і байдужість влади до ринку. Ось три фактори успіху першої техреволюції в Україні.


Оригінал статті можна прочитати за посиланням.

Підписатися на новини
Останні новини
Сучасний апарат штучної вентиляції легень вартістю 1,2 млн грн незабаром з’явиться у Київській міській клінічній лікарні №9.
31.03.2020
Нові апарати штучної вентиляції легень поїдуть у лікарні Хмельницького, Кропивницького та Києва.
31.03.2020
Компанія WePlay! Esports, яка входить в холдинг TECHIIA, провела кіберспортивний онлайн-марафон WeSave! Charity Play з Dota 2.
31.03.2020