Меню

Цифрократія: яке майбутнє чекає «державу в смартфоні»

«Держава в смартфоні» — один з головних висловів 2019 року.

З цією обіцянкою команда нинішнього президента прийшла до влади, зараз над цим напрямом активно працюють в Кабміні. Крім профільного міністра «цифри» Михайла Федорова, питаннями діджиталізації переймається ще й міністр Кабінету міністрів, відомий фінтех-підприємець Дмитро Дубілет.

Наприкінці вересня команда урядових «цифрових трансформаторів» презентувала проект ДІЯ — додаток і сайт, які в перспективі «об'єднають в єдиному електронному вікні усі послуги», що надає держава. Звідки взялася ідея «цифрової держави» і чого чекати від неї в майбутньому?

Якщо розглядати діджиталізацію держави використовуючи бізнес-підхід, то перше, що необхідно зробити, — проаналізувати, скільки коштуватимуть зміни і яка практична користь від них буде в найближчому майбутньому
Юрій Лазебніков

Коріння «цифри»

Одна з проблем сучасного держуправління — використання інститутів, започаткованих в 19 столітті, і технологій, започаткованих в 20 столітті, для вирішення проблем 21 століття. Невідповідність завдань і інструментів спонукає до нових складнощів. І очевидне обурення: за даними глобального опитування Edelman Trust Barometer 2017, 85% громадян у всьому світі вважають, що система в їхній країні не працює для них. Тому ідея «цифрової держави» розглядається як одна з опцій «перезавантаження» держави і відновлення її сервісних функцій, втім, ще на початку 1990-х, по суті, цей термін не існував, хоча відповідні напрацювання вже були на Заході. Ще в 1960-х в США з’явилися перші дослідження з електронного документообігу та використання комп’ютерів (на ту пору ще громіздких гігантів!) у держустановах. У наступному десятилітті робота виходить на системний рівень — в Каліфорнії організовують дослідницьку групу URBIS (Urban Information Systems), що створила перші розробки «цифрової держави».

Щоправда, в 70-х аналогічною роботою починають активно займатися у Німеччині та Австрії, пізніше долучається і решта Європи. Але лідерство залишається за США, де в 1986 році почали експеримент з поданням цифрових податкових декларацій. Якщо на початку проект efile опрацьовував 25 тисяч документів, то вже в 2013-му кількість поданих онлайн-звітів Electronic Tax Filing, IRS efile history in the US сягнула більше 122 мільйонів.

Варто зазначити, що поняття «цифрова держава» і «електронний уряд» не варто плутати. Перше — узагальнене і передбачає наявність другого, проте аж ніяк не навпаки. Електронний уряд має створювати нові способи взаємодії громадян і бізнесу з держструктурами. Це потребує чималого інтелектуального капіталу для аналізу поточної ситуації і розробки нових технологічних рішень.

В Австрії, наприклад, уряд створи платформу Digital Austria. Вона координує роботу центральної, регіональної та місцевої влади. Роботу поділено на чотири напрями:

  • інформаційний — загальний доступ до інформації від відомств;
  • комунікаційний — обмін інформацією з державою;
  • транзакційний — держпослуги й електронний документообіг;
  • персоналізаційний — таргетування контенту залежно від завдань громадян

Цифрова держава включає в себе крім електронного уряду ще чимало можливостей і опцій. Тут варто згадати Естонію, названу The New Yorker «цифровою республікою». Проте навіть ця балтійська країна — лише в процесі будівництва діджитал-держави.

Інновації можуть навіть призупинити міграцію. Чимало хто з українців виїздять з країни навіть не за високою зарплатою, а за якістю життя.
Юрій Лазебніков

Український курс

Україна наразі не виокремлюється у своєму прагненні використовувати в держуправлінні досягнення ІТ-індустрії. Наприкінці 2017 року консалтингова компанія Deloitte надала звіт про технології в міжнародному державному секторі. Тоді головним трендом найближчого часу аналітики назвали ідею symphonic enterprise. Цей концепт прогнозує кумулятивний ефект, якщо держава і бізнес впровадять такі технології, як, скажімо, блокчейн і системи штучного інтелекту. Метою таких інвестицій називають підвищення ефективності роботи всієї «цифрової держави» — від комунікації громадян, держструктур і бізнесу до реалізації завдань з електронного документообігу.

Юрій Лазебніков

Юрій Лазебніков, керуючий партнер TECHIIA холдинг

«Якщо розглядати діджиталізацію держави використовуючи бізнес-підхід, то перше, що необхідно зробити, — проаналізувати, скільки коштуватимуть зміни і яка практична користь від них буде в найближчому майбутньому, — стверджує Юрій Лазебніков, керуючий партнер TECHIIA холдинг. — Необхідно чітко визначити пріоритетність таких проектів і втілювати їх з прицілом на усвідомлене використання. Приклад впровадження блокчейн-технологій для земельного кадастру показав, що гучного слова „блокчейн“ замало, щоб реєстр зробити дійсно прозорим і функціональним».

Українське Мінцифри поставило перед собою досить амбітні цілі на найближчі чотири роки. А це — 100% всіх держпослуг онлайн, кожна п’ята — автоматична (чиновники не беруть участі); а також єдина онлайн-форма для повного пакету послуг від держави.

«Тотальна діджиталізація — раз. Потрібно спростити, дерегулювати все, що можливо, а те, що лишиться — перевести в електронну форму. Це дозволить зробити всі процеси ефективнішими і прозорішими», — каже міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет. Він розраховує, що до кінця вже цього року майже всі ключові процеси в уряді переведуть на цифру, а наступного — поширять на всі міністерства.

«Інновації можуть навіть призупинити міграцію. Чимало хто з українців виїздять з країни навіть не за високою зарплатою, а за якістю життя. І якщо завдяки цифровізації доступ до держпослуг стане простішим, якщо буде простіше записатися до лікаря — це буде бодай невеличким, проте неабияким стимулом залишитися в Україні, — запевняє Юрій Лазебніков. Він наголошує, що Україна конкурує на світовому ринку за своїх громадян. «Нам необхідно рухатися дуже швидко як щодо впровадження технологій, так і стосовно розвитку економіки загалом».

Кіра Рудик, в минулому IT-підприємець і голова гучної компанії Ring Ukraine, придбаної Amazon

З ним погоджується і Кіра Рудик, в минулому IT-підприємець і голова успішної компанії Ring Ukraine, придбаної Amazon. «У найближчі 30 років у нас постане питання: що таке держава в принципі, коли я можу працювати в будь-якому куточку світу? Що означає громадянство?», — ставить вона питання про еволюцію діджитал-держави. «Держави конкуруватимуть за громадян саме тим набором цифрових послуг, які вони надають», — впевнена вона. Рудик, нині депутат парламенту, наголошує, що одне із завдань влади під час цифровізації — обдумувати й розмірковувати не на місяць і не на рік наперед, а щонайменше на десятиліття-два.

Де майбутнє вже настало

Повернімося до прикладу Естонії — ця невеличка балтійська країна просунулася з питань діджитал чи не найдалі. Щорічно її громадяни користуються 100−120 електронними послугами. Уряд порахував: люди зберігають 10 днів життя, адже більшість держсервісів можна отримати не виходячи з дому.

«Наживо» ж потрібно отримувати всього три послуги (тоді як цифрових — вже понад 2,5 тисячі): зареєструвати нерухомість, оформити шлюб, розлучитися. У кожного громадянина є власний ідентифікаційний код, він же є ключем до отримання цифрових держпослуг. А ще цей код захищає персональні дані свого власника — установи можуть отримати про людину тільки ту інформацію, яка потрібна їм для надання послуги. А користувач може онлайн перевірити, хто, як і навіщо запитував інформацію про нього — ба навіть поскаржитися, якщо вважатиме отримання даних необґрунтованим.

Сусіди естонців, фіни, не дуже відстали від жителів Естонії. Інтернет для них настільки важливий, що в 2010 році влада законодавчо зафіксувала за кожним громадянином право на доступ до широкосмугового інтернету. Фінляндія стала першою в світі, хто так вчинив. Як і в Естонії, спрощений онлайн-доступ до державних послуг і автоматичний переклад іншими мовами приваблює сюди іноземних фахівців. Та й власне цифрова інфраструктура не існує у вакуумі — разом з нею інвестують в розвиток і освіти, і місцевих громад, що означає фінансові надходження в заклади, де люди можуть працювати в Інтернеті.

Україна ж прагне наздогнати лідерів. 29 жовтня Кабінет міністрів уклав з 4 найбільшими операторами мобільного зв’язку меморандум — завдяки документу всю територію країни мають покрити мережею мобільного інтернету. А до того часу, якщо плани держменеджерів реалізуються, в смартфонах з’явиться і вікно зв’язку з державою.
Підписатися на новини
Останні новини
Сучасний апарат штучної вентиляції легень вартістю 1,2 млн грн незабаром з’явиться у Київській міській клінічній лікарні №9.
31.03.2020
Нові апарати штучної вентиляції легень поїдуть у лікарні Хмельницького, Кропивницького та Києва.
31.03.2020
Компанія WePlay! Esports, яка входить в холдинг TECHIIA, провела кіберспортивний онлайн-марафон WeSave! Charity Play з Dota 2.
31.03.2020